Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.12.2018 року у справі №756/5731/18

Ухвала

Іменем України

27 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 765/5731/18

провадження № 61-47201ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та заявила клопотання про прийняття його до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста. Києва від 28 серпня 2018 року залишено без змін.

20 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, щопозов ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відносяться до сімейних правовідносин, а отже обидва позови виникають з одних правовідносин, що є підставою, відповідно до статті 193 ЦПК України, для прийняття судом зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що первісний та зустрічний позови за характером правовідносин є сімейними, однак вимоги за ними не можуть зараховуватись, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а одночасний розгляд таких позовних вимог значно розширює коло обставин, які підлягають доказуванню, що може призвести до порушення строків розгляду справи.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 абзацу 1 та абзацом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 , частинами 5 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від

23 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М. Коротун

М. Є. Червинська