Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.06.2020 року у справі №161/15806/19

Ухвала

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 161/15806/19

провадження № 61-9125ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року - без змін.

17 червня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави (підстав), і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306304878284, заявник отримала зазначену ухвалу Верховного Суду 29 липня 2020 року.

16 липня 2020 року на виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку уточнену касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року, в якій вказала, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому ОСОБА_1 послалася на абзац другий пункту 4 частини 2 статті 389 ЦПК України, за яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

ОСОБА_1 оскаржила в касаційному порядку рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року, тобто судові рішення, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, ЦПК України розмежовано підстави оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 389 ЦПК України (рішень суду першої інстанції та постанов апеляційного суду) та судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої вказаної статті (ухвал суду першої інстанції та ухвал апеляційного суду).

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 389 ЦПК України, заявник повинен був навести підстави, передбачені абзацом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України. Посилання заявника на абзац 2 частини 2 статті 389 ЦПК України (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права) не є підставою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки це є підставою касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції та ухвал апеляційного суду, які не є предметом касаційного оскарження за поданою заявником касаційною скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частинами 5 і 6 статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

02 квітня 2020 року набув чинності статтями 185, 393 ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Цивільному процесуальному кодексі України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211" установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово "24 квітня" замінено цифрами і словом "11 травня".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово "11 травня" замінено цифрами і словом "22 травня".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" цифри і слово "22 червня" замінено цифрами і словом "31 липня".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м.

Севастополя карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

17 липня 2020 року набув чинності статтями 185, 393 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином". Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень статтями 185, 393 ЦПК України процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності статтями 185, 393 ЦПК України. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених статтями 185, 393 ЦПК України.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" закінчився 06 серпня 2020 року.

Станом на 01 вересня 2020 року до Верховного Суду від учасників справи не надходило заяв про поновлення процесуального строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги.

Отримавши ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, заявник у відведений судом строк не виконала вимог цієї ухвали, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду (абзац 1 частини 2 статті 389 ЦПК України), не вказала, недоліків касаційної скарги не усунула, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав, вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук