Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.05.2019 року у справі №676/7641/18

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2019 року

м. Київ

справа № 676/7641/18

провадження № 61-8173ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня

2019 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Ілик Оксани Володимирівни,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, яка обґрунтована тим, що на виконанні у державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Ілик О. В. (далі - Кам'янець-Подільський міського ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області) знаходиться виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області 11 травня 2007 року № 2-1874 про стягнення аліментів із заявника на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму. Заявник зазначав, що через відсутність постійної роботи ОСОБА_2 сплачував аліменти декількома поштовими переказами у 2010-2011 роках, потім поїхав за кордон, а саме до Російської Федерації, звідки він пересилав ОСОБА_1 аліменти у 2014-2016 роках на загальну суму більше 19 000,00 грн, дані кошти були аліментами, які він сплачував шляхом переказу на ім'я ОСОБА_1 у російських рублях. При поверненні до України ОСОБА_2 надав державному виконавця докази щодо здійснення поштових переказів, з метою урахування цих коштів. 28 березня 2018 року було видано довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, де вказані кошти були ураховані. Проте, при отриманні довідки у вересні 2018 року йому стало відомо, що сплачені вище грошові кошти як сплата аліментів враховані не були і у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів. Крім того, із відповіді державного виконавця стало відомо, що сплачені переказом кошти у 2014-2016 роках з Російської Федерації не були зараховані державним виконавцем, що, на думку заявника, є грубим порушенням його прав.

Тому, з урахуванням уточнених вимог, позивач та його представник просили визнати дії державного виконавця Ілика О. В. щодо відмови у зарахуванні

19 001,18 грн, сплачених ОСОБА_2 аліментів шляхом грошового переказу через банківську установу з Російської Федерації та переказами по Україні, неправомірними, скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2, оформленого довідкою від 21 вересня 2018 року за № 14.8-32/25494, виданого державним виконавцем Ілик О. В. за підписом начальника Кам'янець-Подільського міського відділу держаної виконавчої служби Брижака С. В., у частині за період 2014-2016 років, зарахувавши

19 001,18 грн сплати аліментів у вказані роки.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 08 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Кам'янець-Подільського міського ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Ілик О. В., щодо відмови у зарахуванні 19
266,00 грн, сплачених ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1, шляхом грошового переказу через банківську установу з Російської Федерації та переказами по Україні.

Скасовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2, оформленого довідкою від 21 вересня 2018 року № 14.8-32/25494, виданою державним виконавцем Кам'янець-Подільського міського ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Ілик О. В., за підписом начальника Кам'янець-Подільського міського ВДВС Брижака С. В. у частині за період 2007-2016 роки, зарахувавши

19 266,00 грн, як сплату аліментів за 2007-2016 роки.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року, у якій, заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частини 3 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до частини 4 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема, за заявою сторін виконавчого провадження.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 не надала суду доказів, що між нею та ОСОБА_2 існували інші грошові зобов'язання, крім аліментів, та вказані кошти їй направлялись з іншою метою ніж для сплати аліментів, дійшов правильного висновку про задоволення скарги ОСОБА_2 та визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відмови зарахування 19 001,18 грн, сплачених боржником стягувачу як сплату аліментів.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Ілик Оксани Володимирівни, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська