Історія справи

Ухвала ККС ВП від 23.05.2021 року у справі №574/428/18

Ухвала

Іменем України

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 574/428/18

провадження № 51-2531 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 лютого 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

встановив:

За вироком Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року ОСОБА_1 засуджено за п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі років з конфіскацією всього належного йому майна.

Охтирським міськрайонним судом Сумської області ухвалою від 24 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року залишено без задоволення.

За ухвалою Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційні скарги захисника Єфіменка Л. І. та засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 лютого 2020 року - без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_1, в якій він порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення кримінального провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Також, вказує на невідповідність висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Посилається на те, що оскаржувані ухвали суду є немотивованими та не відповідають вимогам ст. 94 та ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у зупиненні розгляду кримінального провадження до завершення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за його заявами.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Так, згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Оцінюючи доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК України.

У КПК України наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до положень зазначеної норми права нововиявленими обставинами визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими ст. 22 КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених ст. 22 КПК України.

Згідно зі ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Так, в постановленій за наслідками апеляційного розгляду ухвалі, суд апеляційної інстанції, зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належність і допустимість доказів, покладених в основу вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року стосовно ОСОБА_1 були предметом дослідження не тільки при ухваленні судом цього рішення, а й при його перегляді Верховним судом України. При цьому, будь-яких інших нововиявлених обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, у поданій заяві ОСОБА_1 наведено не було.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року. Такі висновки судом першої інстанції обґрунтовані тим, що обставини, на які посилається засуджений у своїй заяві, щодо необхідності перегляду вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами не є нововиявленими, а згідно з п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України є виключними обставинами.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України, виключними обставинами визнаються встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Водночас ч. 4 ст. 459 КПК України встановлено, що обставини, передбачені п. 3 ч. 3 цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглянувши ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 лютого 2020 року, обґрунтовано погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що обставини, зазначені засудженим ОСОБА_1, не були встановлені вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, а тому підстави для перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року суду за виключними обставинами - відсутні.

Інших доводів, ніж ті, які були предметом перевірки апеляційного суду, та були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, у касаційній скарзі засудженим не наведено.

Таким чином, на переконання колегії суддів касаційного суду, під час апеляційного розгляду, суд перевірив доводи засудженого та надав на них вичерпну відповідь, належним чином вмотивував своє рішення з наведенням докладних мотивів, з яких заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами засудженого залишив без задоволення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції, відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не містить конкретного обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити судам першої та апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з огляду на положення статей 412, 413, 414 КПК України, а відтак й необхідності скасування судового рішення на підставах, передбачених ч.1 ст. 438 КПК України.

Оскільки з касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 лютого 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик В. М. Бородій М. В. Мазур