Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №1-16/2003

Ухвала

Іменем України

16 січня 2018 р.

м. Київ

Провадження № 51-462 зп 18

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого - Ємця О.П.,

суддів: Білик Н.В., Кравченка С.І.,

розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо нього,

встановив:

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Відповідно до Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року заява ОСОБА_1 була передана на розгляд судді-доповідачу Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Так, 13 листопада 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява засудженого ОСОБА_1 у якій він порушував питання про перегляд ухвали Верховного Суду України від 18 листопада 2003 року щодо нього. Підставою для перегляду судових рішень заявник вказував неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень та неправильне застосування судом касаційної інстанції норм КПК України, а саме, порушення права на захист. Разом із тим, на підтвердження доводів заяви ОСОБА_1 надав копію постанови Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 445 КПК України (в редакції від
13.04.2012 року) (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом). Просив скасувати ухвалу Верховного Суду України від 18 листопада 2003 року, а справу направити на розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 16 листопада 2017 року заявника повідомлено про невідповідність його заяви вимогам статей 448, 449 КПК України (в редакції від 13.04.2012 року)і встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - до 15 грудня 2017 року.

Недоліками заяви було визнано те, що у заяві засуджений ОСОБА_1, хоча і посилався як на підставу для перегляду судових рішень щодо нього на пункт 1 частини 1 статті 445 КПК України (в редакції від 13.04.2012 року), але не навів обґрунтувань такої підстави, не зазначив, яка саме норма права, передбачена законом України про кримінальну відповідальність, неоднаково застосовано судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах і не додав копії різних за змістом судових рішень. Також у заяві були відсутні посилання і на обставини, які б свідчили про наявність підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 445 КПК України (в редакції від 13.04.2012 року).

10 січня 2018 року від засудженого ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали судді Верховного Суду України від 16 листопада 2017 року надійшла заява про перегляд вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 08 серпня 2003 року та ухвали Верховного суду України від 18 листопада 2003 року щодо нього, однак з її змісту не вбачається усунення недоліків, які були зазначені в ухвалі, а також не долучено копій різних за змістом судових рішень, а надана копія окремої думки судді Верховного Суду України Короткевича М.Є. від 09 жовтня 2017 року не є різним за змістом судовим рішенням в розумінні ст. 445 КПК України (в редакції від 13.04.2012 року).

Тобто протягом установленого строку засуджений ОСОБА_1зазначені в ухвалі недоліки не усунув.

Згідно з положеннями частини 4 статті 450 КПК України (в редакції від
13.04.2012 року)заява повертається заявнику, якщо заявник не усунув її недоліки протягом установленого для цього строку.

Керуючись ст. 450 КПК України (в редакції від 13.04.2012 року), пунктом 1 параграфу 3 перехідні положення Розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, суд

постановив:

Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо нього повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Ємець Н.В. Білик С.І. Кравченко