Історія справи

Ухвала ККС ВП від 11.05.2021 року у справі №206/5263/17

Ухвала

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 206/5263/17

провадження № 51-3179ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г. М.,

суддів Іваненка І. В., Луганського Ю. М.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Завгороднього Олександра Сергійовича

в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Самарського районного суду м.

Дніпропетровська від 23 січня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2018 року щодо останнього,

встановив:

Захисник Завгородній О. С., який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у виді позбавлення волі від 01 грудня 2020 року № 004-0067024, яке видане на підставі звернення ОСОБА_1 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги

у Дніпропетровській області, в інтересах засудженого ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на вказані вище судові рішення.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає,

що касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого у ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційну скаргу на судові рішення може бути подано особою протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк

із дня вручення йому копії судового рішення.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачена можливість поновлення пропущеного із поважних причин строку за клопотанням заінтересованої особи.

В цьому провадженні захисник звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою 27 квітня 2021 року, що підтверджується відомостями, зазначеними на конверті поштового відправлення, про дату її подання до суду касаційної інстанції, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, визначеного ч. 2 ст. 426 КПК, та майже через три роки після постановлення рішення апеляційним судом.

Разом з тим, в тексті касаційної скарги висловлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовується твердженнями про неефективну правову допомогу засудженому ОСОБА_1, що й обумовило, на думку захисника, пропуск засудженим строку на касаційне оскарження. Вказану причину захисник Завгородній О. С. вважає поважною для поновлення йому строку на касаційне оскарження зазначених вище судових рішень.

Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження хоча і перебуває

в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не

є необмеженими, а тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" виходив з того, що продовження строків є законним, якщо для цього є обґрунтовані підстави. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Закріплення в ст. 113 КПК імперативних вимог до дотримання встановлених в законі процесуальних строків для вчинення процесуальних дій, зокрема тримісячного строку для подання касаційної скарги, має на меті гарантувати правову визначеність

і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, встановлений законом тримісячний строк, у межах якого вони мають право вчинити процесуальну дію, надає сторонам кримінального провадження достатній час для її складання та обґрунтування своїх вимог.

Водночас поважними причинами до поновлення процесуального строку є лише

ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. В поданій касаційній скарзі захисника про такі причини не йдеться.

За змістом матеріалів провадження засуджений ОСОБА_1 отримав копію ухвали апеляційного суду 24 травня 2018 року.

Колегія суддів не знаходить підстав для поновлення пропущеного процесуального строку за твердженнями захисника, не підтвердженими об'єктивними даними, про неефективну правову допомогу засудженому під час судового провадження, оскільки захисник не обґрунтовує наявності таких непереборних обставин, що обумовили пропуск визначеного законом процесуального строку за приписами частин 4, 7 ст. 115 КПК з 27 серпня 2018 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що касаційна скарга подана захисником Завгороднім О. С., який є самостійним учасником кримінального провадження, натомість клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги містить вимогу про його поновлення не захиснику, а засудженому, який з касаційною скаргою в цьому разі не звертається і не ставить таке питання перед судом касаційної інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи

не знайшов підстав для його поновлення.

За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційну скаргу слід повернути захиснику Завгородньому О. С. у зв'язку з тим, що її подано після закінчення строку на касаційне оскарження та суд касаційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити захиснику Завгородньому Олександру Сергійовичу в поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень.

Касаційну скаргу на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від

23 січня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2018 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути захиснику Завгородньому Олександру Сергійовичу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Г. М. АнісімовІ. В. Іваненко Ю. М. Луганський Судді: