Історія справи

Ухвала ККС ВП від 06.10.2019 року у справі №442/5019/18

Ухвала

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 442/5019/18

Провадження № 51-4810 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої Вус С. М.,

суддів Святської О. В., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Кравця Андрія Остаповича, подану в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року,

встановив:

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року, ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року вказаний вирок залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат КравецьА. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги захисник Кравець А. О. вказує на те, що згідно з паспортними даними та змісту обвинувального акту від 31 липня 2018 року у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України обвинувачується ОСОБА_2, однак вироком суду першої та апеляційної інстанції надано оцінку ряду доказів зібраних стосовно іншої особи, зокрема зазначає, що у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140110001171 від 01 червня 2018 року затримана особа була з прізвищем ОСОБА_2.

Окрім іншого, скаржник зазначає, що мотиви вказані в оскаржуваних рішеннях щодо відхилення клопотань захисника, який вказував, що злочин вчинено іншою особою є необґрунтованими.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, на розгляді місцевого та апеляційного судів перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, у вказаних судових рішеннях спростовано доводи захисника, що кримінальне правопорушення, за яке засуджено ОСОБА_2 вчинено іншою особою.

Так, судом першої інстанції не взято до уваги клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Кравця А. О. про визнання доказів недопустимими, з огляду на те, що в клопотанні йдеться не про помилку у прізвищі, а про помилку у відмінюванні прізвища обвинуваченого "ОСОБА_2" у ряді процесуальних документів про що зазначено у судовому рішенні.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції надано оцінку належності та допустимості доказів на які посилався суд першої інстанції при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_2 та відхилено твердження захисника про те, що оскільки повідомлення про скоєння кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_2, а не відносно ОСОБА_2, а тому розслідування проводилось стосовно іншої особи, так як усі слідчі та процесуальні дії у провадженні, а також судовий розгляд справи проводився стосовно ОСОБА_2, який фактично дав покази щодо скоєння правопорушення саме ним, та вважає запис в реєстрі опискою.

Враховуючи наведене місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про те, що у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань при зазначені прізвища обвинуваченого допущено технічну помилку.

Вказане, на думку колегії суддів, не є підставою для безумовного скасування рішень судів.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції, відповідають вимогам кримінального процесуального закону, а наведені захисником порушення не є істотними з огляду на положення ст. 412 КПК України.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, умотивованість їх висновків, скаржник у касаційній скарзі не навів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Кравця АндріяОстаповича, поданої в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. М. Вус О. В. Святська А. О. Чистик