Історія справи

Ухвала ККС ВП від 01.01.2018 року у справі №456/2030/17

Ухвала

26 грудня 2017 р.

м. Київ

Справа № 456/2030/17

Провадження № 51-79 ск 17

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого - Марчук Н.О.,

суддів: Макаровець А.М., Огурецького В.П.,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мицика. В. на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року,

встановив:

ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мицика О.В. на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2017 року щодо ОСОБА_3 повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись з судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду апеляційної скарги, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що суд не надав належної оцінки доводам, зазначеним у скарзі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши касаційну скаргу та долучені до них копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, захисник звернувся з апеляційною скаргою на вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3

Пунктом 1 частини 4 статті 394 КПК України передбачено, що вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених Пунктом 1 частини 4 статті 394 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.

Як убачається із долучених захисником судових рішень та документів, вирок ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 Захисник Мицик О.В. не здійснює захист останнього, а тому не є особою, яка відповідно до положень ст. 394 КПК України наділена правом на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення.

В силу ч. 3 ст. 399 КПК України суддя-доповідач апеляційного суду повертає апеляційну скаргу, якщо її подала особа, яка немає права подавати апеляційну скаргу.

Саме цими нормами процесуального закону й керувався апеляційний суд, ухвалюючи рішення від 17 жовтня 2017 року за апеляційною скаргою захисника Мицика О.В.

Крім того, захисник не навів переконливого обґрунтування викладених у скарзі доводів про те, що кримінальне провадження, в якому оспорюється рішення апеляційного суду, стосується його підзахисного ОСОБА_1, а також про те, що при ухваленні вироку щодо ОСОБА_3 на підставі угоди суд вирішив наперед питання про права, свободи та інтереси підзахисного скаржника.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову в відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Мицика О.В. слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

ухвалив:

Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Мицику О.В. у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.О. Марчук А.М. Макаровець В.П. Огурецький