Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №917/1899/17

УХВАЛА

13 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/1899/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.

розглянув клопотання Фізичної особи - підприємця Маматової Тетяни Михайлівни

про закриття касаційного провадження

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (головуючий - Чернота Л. Ф., судді: Пушай В. І., Стойка О. В. )

у справі № 917/1899/17

за позовом Фізичної особи - підприємця Маматової Тетяни Михайлівни

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

про визнання недійсним договору

Учасники справи:

представник ФОП Маматової Т. М. - Вигодський С. В. ;

представник АТ "Полтаваобленерго" - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 Фізична особа - підприємець Маматова Тетяна Михайлівна (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору щодо реструктуризації заборгованості від 29.09.2017 №1644/1.

27.12.2018 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення про відмову у позові з огляду на недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 27.12.2018 та прийнято нове рішення про задоволення позову.

11.06.2019 АТ "Полтаваобленерго" подало касаційну скаргу від 07.05.2019 №13-13-02/779, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, та передати справу на новий розгляд.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2019.

В судовому засіданні 23.07.2019 представник позивача заявив клопотання про закриття касаційного провадження у справі №917/1899/17 зв'язку з тим, що касаційна скарга від імені АТ "Полтаваобленерго" підписана представником за довіреністю від 19.04.2019 вих. №10-74/3689 ОСОБА_4, із вказівкою на те, що названа особа є адвокатом. Однак право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4 було зупинено в період, коли відбувалося оформлення АТ "Полтаваобленерго" довіреності від 19.04.2019 вих. №10-74/3689 на ОСОБА_4 та складання і подання нею касаційної скарги від 07.05.2019 №13-13-02/779 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №917/1899/17.

Аналогічне за змістом письмове клопотання надійшло від представника позивача на адресу суду 26.07.2019.

Представник відповідача заперечував проти клопотання про закриття касаційного провадження у справі, зазначаючи про те, що дію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого ОСОБА_4, було відновлено з 07.06.2019. Також у письмових поясненнях відповідача від 24.07.2019 №13-13-02/2614 зазначено про те, що з огляду на немайновий характер спору у даній справі, необхідність представництва діючим адвокатом не передбачена вимогами ГПК України. Касаційна скарга у даній справі прийнята судом касаційної інстанції до провадження і відповідає вимогам ст. 290 ГПК України. Судом враховано, що скарга стосується питання права, як має значення для формування єдиної практики, зокрема в питанні правової оцінки судами визначення волі сторін при укладенні договорів і в питанні вимог щодо вартості правничої допомоги.

Перевіривши доводи клопотання про закриття касаційного провадження та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

В п.1 ч.4 ст. 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України.

Частинами 1, 3 ст. 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності
30.09.2016 для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 п. 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01.01.2017 представництво у суді касаційної інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатом. При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про відсутність вимог щодо обов'язкового здійснення представництва інтересів у даній справі адвокатом, з огляду на немайновий характер спору.

Касаційну скаргу від 07.05.2019 №13-13-02/779 підписано представником АТ "Полтаваобленерго" ОСОБА_4., яка діяла за довіреністю від 19.04.2019 вих. №10-74/3689, виданою та підписаною головою правління товариства відповідача ОСОБА_5 та фінансовим директором ОСОБА_6.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному реєстрі адвокатів України відносно адвоката Фатьянової Г. В., право останньої на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено з 18.04.2018 згідно з п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області №9 від 29.05.2018 та в подальшому це право поновлено згідно з п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 07.06.2019 на підставі заяви адвоката від
06.06.2019.

З наведеного слідує, що на дату складання довіреності на ОСОБА_4 від 19.04.2019, а також на дату оформлення, підписання та подання нею на підставі цієї довіреності касаційної скарги від 07.05.2019 №13-13-02/779 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №917/1899/17, названа особа не мала процесуальної дієздатності, як адвокат - представник АТ "Полтаваобленерго", наслідком чого у даному випадку є закриття касаційного провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 296 ГПК України.

При цьому колегією суддів враховано, що Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty), згідно з якою юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування та не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Статтею 13 ГПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність та змагальність сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами".

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Враховуючи принцип рівності сторін судового провадження, а також те, що ГПК України містить пряму норму щодо особи, яка має право підписувати касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що закриття касаційного провадження у даному випадку не є проявом надмірного формалізму, натомість неврахування відсутності у особи, яка підписала та подала касаційну скаргу процесуальної дієздатності, було б свідченням надмірної гнучкості, що в свою чергу могло б призвести до нівелювання процедурних вимог, встановлених п.2 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Фізичної особи - підприємця Маматової Тетяни Михайлівни про закриття касаційного провадження задовольнити.

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №917/1899/17.

Копію цієї ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

К. М. Огороднік