Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.02.2018 року у справі №922/946/17

Верховний

Суд

УХВАЛА

12 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/946/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали заяви публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк")

про перегляд постанови Вищого господарського суду України у складі колегії суддів: Демидової А.М. (головуючий), суддів Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. від
12.09.2017

за позовом ПАТ "УкрСиббанк"

до публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк")

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 922/946/17 у складі колегії суддів: Демидової А.М. (головуючий), суддів Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.05.2017 та ухвалу господарського суду Харківської області від 22.03.2017 у справі № 922/946/17 залишено без змін.

11.12.2017 до Верховного Суду України надійшла заява ПАТ "УкрСиббанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 922/946/17 з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс, у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції різної юрисдикції статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення. Так, ПАТ "УкрСиббанк" посилається на те, що при розгляді справ у подібних правовідносинах суд касаційної інстанції в одному випадку дійшов висновку, що викладені у позовній заяві вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки носять немайновий характер і при визначенні розміру судового збору застосував ставку, передбачену підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а в іншому випадку, зокрема у справі, про перегляд рішення в якій подано заяву, суд зазначив про майновий характер позовних вимог і застосував, відповідно, ставку судового збору, встановлену підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

На обґрунтування зазначеної заявником підстави для перегляду судового рішення до заяви додано копії ухвал Вищого господарського суду України від 03.10.2016 у справі № 5023/6099/12, судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від
12.07.2017 у справі №202/5056/16-Ц; від 04.02.2015 у справі №6-34282св14; від
17.06.2015 у справі № 613270св15; від 09.09.2015 у справі № 6-10511св15; від
26.10.2016 у справі № 344/974/15-ц.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

10.01.2018 на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) заява про перегляд постанови у справі № 922/946/17 була передана до Касаційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Селіваненко В.П. (головуючий), Булгакова І.В. і Львов Б.Ю.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяви матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 12.09.2017, щодо якої подано заяву про перегляд, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі кредитних договорів, у розмірі 3 105 955 дол. США та 83 249,17 грн., є вимогою майнового характеру, оскільки вона має вартісну оцінку, а тому наявні підстави для повернення без розгляду позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України у зв'язку з тим, що ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір сплачено не у встановленому розмірі.

У справі № 5023/6099/12, копію ухвали в якій від 03.10.2016 додано до заяви в обґрунтування підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив також з того, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки носить майновий характер, і касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відтак у Касаційного господарського суду відсутні підстави вважати обґрунтованими посилання ПАТ "УкрСиббанк" на ухвалу від 03.10.2016 у справі № 5023/6099/12, оскільки норми процесуального законодавства, якими керувався Вищий господарський суд України при винесенні обох судових рішень є різними, і тому наявність підстав, зазначених у пункті 2 частини 1 статті 11116 ГПК України, не підтвердилася. Крім того, критерій визначення характеру спору у справі № 5023/6099/12 є аналогічним тому, що викладений у постанові, щодо якої подано заяву про перегляд, а саме судом вирішено, що звернення стягнення на предмет іпотеки є вимогою майнового характеру.

До заяви ПАТ "УкрСиббанк" додано також копії ухвал Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від 12.07.2017 у справі № 202/5056/16-Ц; від 04.02.2015 у справі №6-34282св14; від 17.06.2015 у справі № 6-13270св15; від 09.09.2015 у справі № 6-10511св15; від 26.10.2016 у справі № 344/974/15-ц, в яких суд, визначаючи характер спору у справі, виходив з того, що при пред'явленні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно сплачувати судовий збір за ставкою, встановленою для спору немайнового характеру.

Заявник звертається до суду із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 922/946/17 з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України, а саме - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права. Однак під час прийняття постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 922/946/17 суд керувався та застосовував норми ГПК України, а при винесенні ухвал судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які надані в обґрунтування підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції, суд керувався та застосовував норми Цивільного процесуального кодексу України, тобто в даному випадку норми процесуального законодавства є різними, і тому наявність підстав, зазначених у пункті 2 частини 1 статті 11116 ГПК України, не підтвердилася, оскільки відсутнє неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Крім того, приписами статті 4 Закону, неоднакове застосування якої, за висновком ПАТ "УкрСиббанк", допущено судами касаційної інстанції, встановлено лише розміри ставок судового збору. При цьому сама норма не містить визначення поняття "майновий характер" або "немайновий характер" позовної заяви. Характер спору (майновий чи немайновий) у кожному конкретному випадку визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на предмет і підстави позову та, відповідно, характер позовної заяви. Зміст заяви про перегляд судових рішень зводиться саме до необхідності переоцінки обставин щодо визначення характеру (майнового чи немайнового) позовної заяви, що не може бути підставою для перегляду з огляду на приписи статті 11116 ГПК України (у редакції, чинній до
15.12.2017).

З урахуванням викладеного доводи заяви ПАТ "УкрСиббанк" про неоднакове застосування касаційними судами норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду відсутні.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 11116, 11117, 11121 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" у допуску справи № 922/946/17 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов