Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.04.2016 року у справі №910/31935/15
Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №910/31935/15
Ухвала КГС ВП від 11.11.2019 року у справі №910/31935/15

УХВАЛА

08 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/31935/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. і Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" (далі - ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ")

на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016,

постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016,

постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2016 та

ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019

за позовом заступника прокурора міста Києва

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання незаконними та скасування дозвільних документів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко",

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від
14.06.2016 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №910/31935/15; скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2016; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог заступника прокурора міста Києва.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016, в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2016,

ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/31935/15, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2016 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог заступника прокурора міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/31935/15 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала мотивована тим, що ні мотивувальна частина рішення суду першої інстанції, ні його резолютивна частина не містить жодних висновків щодо скаржника, про зобов'язання його вчинити будь-які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмета спору; матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника; учасником спірних правовідносин скаржник також не є, отже, скаржник не є учасником справи чи особою, яка хоч і не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Також суд апеляційної інстанції вказує, що станом на час прийняття судових рішень у справі № 910/31935/15 ГПК України (у редакції, яка була чинна до
15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки. Розділом XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з
15.12.2017) не передбачено можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судових рішень, перегляд яких у касаційному порядку було здійснено Вищим господарським судом України відповідно до розділу XII-I ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017). Здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, було б порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини 2 статті 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

У той же час згідно з приписами ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Правова позиція з наведеного питання була викладена в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", з подальшими змінами.

Таким чином, станом на час ухвалення судових рішень у справі № 910/31935/15

ГПК України (у редакції, яка була чинна до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки такий (повторний) перегляд перебував би поза визначеними
ГПК України (в редакції, чинній до
15.12.2017) межами перегляду справи в апеляційній інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частинами 1 , 3 і 4 статті 272 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII визначено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до Частинами 1 , 3 і 4 статті 272 ГПК України. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Разом з тим розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Тому здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, було б порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Подібний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

Отже, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції вже було предметом перегляду Вищого господарського суду України, за результатами якого було прийнято постанову касаційної інстанції, а ГПК України можливості повторного касаційного перегляду одного і того ж судового акта станом на момент прийняття оскаржуваного судового акта не передбачалося.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Касаційний господарський суд вважає, що в даному випадку правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України, а саме пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, під час постановлення оскаржуваної ухвали від 04.09.2019 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/31935/15 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми.

Аргументи, викладені в касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норм права господарським судом попередньої інстанції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/31935/15 за касаційною скаргою ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" у справі №910/31935/15.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016, постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2016 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №910/31935/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов