Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.07.2021 року у справі №910/16690/20

УХВАЛА

07 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16690/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Бабенко Володимира Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021

усправі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

до Фізичної особи-підприємця Бабенка Володимира Миколайовича;

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 90 079,57 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2021 у справі № 910/16690/20 у задоволенні позову УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2021 у справі № 910/16690/20 в частині позовних вимог до фізичної особи-підприємця Бабенка Володимира Миколайовича (далі - ФОП Бабенко В. М. ) скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бабенка Володимира Миколайовича на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 90 079,57 грн виплаченого страхового відшкодування, 2 102,00 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2021 у справі № 910/16690/20 залишити без змін.

15.06.2021 ФОП Бабенко В. М. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, в якій скаржник просить суд поновити строк для касаційного оскарження та скасувати вищевказане судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16690/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С. В. - головуючого,

Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.06.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/16690/20 за касаційною скаргою ФОП Бабенко В. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від
17.05.2021, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що для цілей Частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей частини 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі

2 270,00 грн.

У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/16690/20 є стягнення в розмірі 90 079,57 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(227 000,00 грн - станом на 2021 рік), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник - ФОП Бабенко В. М. обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 910/16690/20 за касаційною скаргою ФОП Бабенко В. М. колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оцінює критично та вважає, що доводи касаційної скарги про те що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не є належним чином обґрунтованими, а отже, відсутні підстави для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, з огляду на таке.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від
28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Сама лише вказівка на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а " та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Вказана касаційна скарга ФОП Бабенко В. М. не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ФОП Бабенко В. М. немає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/16690/20 за касаційною скаргою ФОП Бабенко В. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, оскільки касаційна скарга подана на судові акти, що не підлягають касаційному оскарженню.

Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу що 24.06.2021 працівниками відділу документообігу Касаційного господарського суду складено акт про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 1750706036914), яке надійшло від ФОП Бабенко В. М., не виявилось вказаної у додатку касаційної скарги копії квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Бабенка Володимира Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 910/16690/20.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Жуков

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк