Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.02.2018 року у справі №906/1224/15

Верховний

Суд

УХВАЛА

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 906/1224/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.,

та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду

(головуючий - Дужич С.П., судді - Мамченко Ю.А., Саврій В.А.)

від 27.04.2016,

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк",

до фізичної особи - підприємця Бірюченка Юрія Олексійовича,

про стягнення 70607,27 грн та зобов'язання виконати умови договору оренди, а саме п. 4.5 та передати належним чином складений та підписаний акт наданих послуг,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2018 публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справі № 906/1224/15 до Касаційного господарського суду. Також, до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується з ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справі № 906/1224/15, якою ПАТ "ВіЕйБі Банк" відмовлено в прийнятті апеляційної скарги.

Однак, касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 року подано лише 04.01.2018 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення, що оскаржується.

В обґрунтування пропуску встановленого законом строку для подання касаційної скарги, ПАТ "ВіЕйБі Банк" зазначає, що у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації та призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк" зросла кількість судових справ, які розглядаються у судах різних інстанцій, що потребує значного часу для складання процесуальних документів та участі у судових засіданнях.

Необхідність додаткового часу для отримання інформації по справі та скорочення штату працівників, робить фізично неможливим своєчасне звернення до суду.

Касаційний господарський суд, розглянувши подану касаційну скаргу вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від
28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від
18.11.2010 року).

В свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 293 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.

Враховуючи те, що касаційна скарга була подана поза межами присічного строку встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а доказів в обґрунтування виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у статті 293 Господарського процесуального кодексу України, заявник не навів, суд вважає, що обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного позивачем строку на подання касаційної скарги, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справі № 906/1224/15 року.

3. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справі № 906/1224/15 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач