Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.08.2019 року у справі №910/22459/17

УХВАЛА

05 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/22459/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Жукова С. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 04.07.2019

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 02.04.2019

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд"

на дії Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від
04.05.2018

у справі № 910/22459/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістиктранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд"

про стягнення 485 934,95 грн, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Роман Сергійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою № 1585 від
23.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
04.07.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/22459/17, підтвердженням чого є відтиск календарного штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/22459/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Жукова С. В., судді - Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.07.2019.

Частиною 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/22459/17 за касаційною скаргою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича № 1585 від 23.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
04.07.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019, виходячи з наступного.

13.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, відповідно до змісту якої скаржник просив суд: - визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо винесення постанови ВП № 56416677 від 01.02.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника протиправними; - скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича ВП № 56416677 від 01.02.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/22459/17, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
04.07.2019, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича задоволено. Визнано протиправними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо винесення постанови ВП № 56416677 від
01.02.2019 про опис та арешт майна. Скасовано постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича ВП № 56416677 від
01.02.2019 про опис та арешт майна.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції дійшов до висновку про порушення виконавцем під час вчинення виконавчих дій положень статей 56, 58 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, залишаючи чинними постанови в інших виконавчих провадженнях № 56968852 та № 56968381 постанови від 16.08.2018, якими зберігачем майна було призначено директора ТОВ "Мілк Ворд" ОСОБА_1, та який несе кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, приватний виконавець не змінив зберігача майна, а в іншому виконавчому провадженні № 56416677 передав це саме майно на зберігання іншій особі - ОСОБА_2, чим фактично позбавив первісного зберігача ОСОБА_3 можливості виконувати покладені на нього чинним законодавством обов'язки зберігача майна та залишивши, при цьому, за ним відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Крім того, господарським судом встановлено, що в порушення приписів пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), в оскаржуваній постанові приватним виконавцем не зазначено місце проживання зберігача - ОСОБА_2. Також, оскаржувана постанова не містить будь-яких характеристик обладнання (рухомого майна), яке було описано, арештоване, а лише зазначено їх назву.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 25 частини 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. 2 ч.1 ст. 287 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

В касаційній скарзі, приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Роман Сергійович зазначає, що розгляд саме справи № 910/22459/17 Верховним Судом, на думку скаржника, матиме велике значення для формування єдиної правозастосовчої практики, у зв'язку з тим, що при розгляді цієї справи судом буде остаточно вирішено питання стосовно визнання судами України вчинення правомірності або неправомірності дій виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Розгляд такої справи дозволить сформувати єдину правозастосовчу практику стосовно того, як повинен діяти виконавець у разі скасування судами постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника та визнання на цій підставі дій виконавця протиправними.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від
20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Виходячи із системного застосування вищевказаних норм Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд касаційної скарги приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича № 1585 від 23.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/22459/17 матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, крім того, касаційна скарга приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича не містить переконливих доводів, зважаючи на які, суд міг би визнати, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/22459/17 за касаційною скаргою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича № 1585 від 23.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019.

Також, колегія суддів зазначає, що прохальна частина касаційної скарги приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича № 1585 від 23.07.2019 містить клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від
04.07.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/22459/17.

У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича № 1585 від 23.07.2019, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, абзацом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/22459/17 за касаційною скаргою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича № 1585 від 23.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков