Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.02.2021 року у справі №911/1474/20

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1474/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Стратієнко Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Київської області

від 14.09.2020

(суддя Бабкіна В. М. )

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий -Євсіков О. О., судді - Владимиренко С. В., Корсак В. А.)

від 16.12.2020

у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія"

про стягнення 11 028 156,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі № 911/1474/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 193 352,64 грн пені, 1 544 717,85 грн 3% річних, 3 096 733,75 грн інфляційних втрат та судовий збір. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 193 352,64 грн пені відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України, дійшов висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50% - до 3 193 352,64 грн.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суди брали до уваги таке:

- інтереси обох сторін, статус позивача, який має стратегічне значення для країни та статус відповідача, який має стратегічне значення для регіону;

- незадовільні фінансові результати відповідача у спірний період, існуючий порядок розрахунків за спожиту теплову енергію кінцевими споживачами та відсутність вини відповідача у несвоєчасному погашенні заборгованості перед позивачем;

- сума основного боргу відповідачем сплачена в повному обсязі, а також окрім пені, позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати, які певною мірою компенсують знецінення вчасно несплачених відповідачем коштів;

- сплата пені у повному обсязі у цьому випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, щодо можливості постачання теплової енергії населенню.

11.01.2021 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 911/1474/20, в якій просить скасувати ці судові рішення в частині відмови у стягненні 3 193 352,64 грн пені та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" визначає підставою касаційного оскарження судових рішень неправильне застосування судами норм матеріального права: статей 233 Господарського кодексу України та 525,526,551,599,625 Цивільного кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від
04.05.2018 у справі № 908/1453/14 та від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Скаржник також вказує, що питання порядку та підстав для зменшення судами пені має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів, а також має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств - учасників ринку.

Верховний Суд відхиляє доводи, викладені у касаційній скарзі щодо неврахування судами інтересів позивача, зокрема, незгоди з оцінкою майнового стану позивача, оскільки вони стосуються не підстав неправильного застосування судами норм матеріального права, а фактично є незгодою з висновками судів, які зроблені у справі, що переглядається, відповідно до встановлених конкретних обставин справи, що формують зміст спірних правовідносин. Водночас, відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, вирішення цих питань не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що питання порядку та підстав для зменшення судами пені має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів, беручи до уваги сформовану сталу практику суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме - у спорах про стягнення заборгованості з комунальних підприємств за поставлений природний газ (у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 914/1888/19, від 10.12.2020 у справі № 904/6250/19, від 24.09.2020 у справі № 24.09.2020, від 05.03.2020 у справі № 902/484/19, від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 23.10.2019 у справі № 917/943/18, від 29.10.2019 у справі № 904/5405/18, від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18, від 03.10.2019 у справі № 904/4285/18, від 10.10.2019 у справі № 909/636/16, від 05.08.2019 у справі № 916/2292/18, від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18, від 03.05.2018 у справі № 910/23417/16 з урахуванням фактичних обставин у кожній справі).

Зокрема, Верховний Суд виходить з того, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд також дійшов висновку, що застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанції користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 904/6250/19, від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі № 922/1608/19, від 15.04.2020 у справі № 922/1607/19).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції правильно переглянув судове рішення у справі № 911/1474/20 відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, що викладені у раніше прийнятих постановах, і підстави для відступлення від цих висновків у межах цієї справи відсутні, як і від висновків, що сформульовані у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 та від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, на які посилається скаржник, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1474/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від
14.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
16.12.2020.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від
14.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
16.12.2020 у справі № 911/1474/20 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко