Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №540/960/19

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа №540/960/19

провадження №К/9901/327/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А. А.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі № 540/960/19 за позовом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від
01.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
14.11.2019 у справі № 540/960/19.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було залишено без руху через те, що заявник пропустив встановлений законом строк на касаційне оскарження судових рішень, утім не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Одночасно запропоновано заявникові надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі № 540/960/19.

На виконання вимог ухвали суду від 22.01.2020 про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, яке Верховний Суд ухвалою від 24.02.2020 задовольнив.

Водночас цією самою ухвалою було продовжено Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії згаданої ухвали у спосіб надання документа, який підтверджує сплату заявником судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Виконуючи вимоги означеної ухвали скаржник надіслав до Верховного Суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи. Неможливість сплати судового збору заявник мотивує тим, що ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів ускладнює можливість сплати визначеної суми судового збору та об'єктивно перешкоджає йому у встановлений судом строк усунути недоліки касаційної скарги.

Надаючи оцінку вимозі, яка міститься у заявленому клопотанні, Верховний Суд бере до уваги те, що за приписами частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Водночас правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" також закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи на обставини справи, Верховний Суд зазначає, що заявник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноваження щодо встановлення іншої, більш пізньої дати для сплати скаржником судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що треба відмовити у задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи.

Своєю чергою суд касаційної інстанції бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від
20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" і постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по
31.08.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (включно з Херсонською областю). Зокрема, дозволено з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, а з 25.05.2020 - перевезення пасажирів метрополітенами.

Одночасно Верховний Суд наголошує, що приписи пункту 3 Розділу II "Прикінцеві положення" КАС України, згідно з якими суд за заявою особи продовжує процесуальний строку, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, не свідчать про наявність підстав для безумовного (автоматичного) продовження заявникові строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки положення зазначеної норми пов'язують можливість продовження процесуального строку, встановленого судом для реалізації права чи виконання обов'язку, саме з наявністю об'єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Тобто між дією карантинних обмежень, на які покликається скаржник як на підставу для продовження йому строку на усунення недоліків касаційної скарги, та неспроможністю заявника виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху має простежуватися причиновий зв'язок.

З огляду на зазначене покликання заявника на дію на території України карантину самі собою не можуть бути безумовною підставою для продовження йому процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги, тому що він повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху протягом строку, встановленого судом, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності таких причин.

Натомість скаржник у своєму клопотанні не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що він не мав можливості усунути недоліки касаційної скарги саме через дію карантинних заходів, вжитих державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 22.01.2020 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки не надав документа про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

За правилом частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України, яка передбачає за таких обставин постановлення ухвали про повернення касаційної скарги.

З огляду на те, що вимоги ухвали Верховного Суду від 22.01.2020 не були виконані, касаційна скарга має бути повернута скаржникові.

Керуючись положеннями статей 169, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи.

2. Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від
01.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
14.11.2019 у справі № 540/960/19 повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А. А. Єзеров