Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.04.2020 року у справі №240/4831/19

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа №240/4831/19

провадження №К/9901/10199/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 240/4831/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 240/4831/19.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без руху через несплату скаржником судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

На виконання вимог означеної ухвали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від заявника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Вимоги свого клопотання скаржник мотивує тим, що сплата судового збору Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області здійснюється за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки". Зазначає, що на сьогодні у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області немає можливості сплатити судовий збір через недостатність коштів на його рахунках, що підтверджується інформаційним витягом про рахунки Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, з якого вбачається, що станом на 29.07.2020 за кодом економічної класифікації видатків "2800" в графі "Вихідний залишок" вказано "390 грн 81 коп.". Заявник вказує, що цих коштів недостатньо для того, щоб сплатити судовий збір за подання ним касаційної скарги у справі, тому просить суд продовжити йому строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, Верховний Суд зазначає, що неможливість своєчасної сплати заявником судового збору через наявність у нього внутрішньої бюрократичної процедури щодо сплати коштів не свідчить про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік.

Суд касаційної інстанції бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" і постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.08.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (включно з Житомирською областю). Зокрема, дозволено з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, а з 25.05.2020 - перевезення пасажирів метрополітенами.

Одночасно Верховний Суд наголошує, що приписи пункту 3 Розділу II "Прикінцеві положення" КАС України, згідно з якими суд за заявою особи продовжує процесуальний строку, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, не свідчать про наявність підстав для безумовного (автоматичного) продовження заявникові строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки положення зазначеної норми пов'язують можливість продовження процесуального строку, встановленого судом для реалізації права чи виконання обов'язку, саме з наявністю об'єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Тобто між дією карантинних обмежень, на які покликається скаржник як на підставу для продовження йому строку на усунення недоліків касаційної скарги, та неспроможністю заявника виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху має простежуватися причиновий зв'язок.

З огляду на зазначене покликання заявника на дію на території України карантину самі собою не можуть бути безумовною підставою для продовження йому процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги, тому що він повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху протягом строку, встановленого судом, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності таких причин.

Натомість скаржник у своєму клопотанні про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що він не мав можливості усунути недоліки касаційної скарги саме через дію карантинних заходів, вжитих державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Зважаючи на наведене суд касаційної інстанції доходить висновку, що підстав для задоволення заявленого скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги немає.

Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 29.04.2020 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки не надав документа про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

За правилом частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України, яка передбачає за таких обставин постановлення ухвали про повернення касаційної скарги.

З огляду на те, що вимоги ухвали Верховного Суду від 29.04.2020 не були виконані, касаційна скарга має бути повернута скаржникові.

Керуючись положеннями статей 169, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 240/4831/19 повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А. А. Єзеров