Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2019 року у справі №855/69/19

УХВАЛА

29 березня 2019 року

Київ

справа №855/69/19

адміністративне провадження №А/9901/77/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.

перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2019 року (постановлену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Мельничука В. П., суддів: Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О.) у справі №855/69/19 за позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 376 від 22 лютого 2019 року "Про роз'яснення щодо реалізації положень частини 6 статті 64 Закону України "Про вибори Президента України",

встановив:

28 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №855/69/19 за позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 376 від 22 лютого 2019 року "Про роз'яснення щодо реалізації положень частини 6 статті 64 Закону України "Про вибори Президента України".

Особливості судового розгляду й вирішення окремих категорій термінових адміністративних справ визначені § 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). До таких "термінових" справ, з огляду на швидкоплинність виборчого процесу, законодавець відніс і провадження щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 273 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

За приписами частини 11 цієї статті суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 278 КАС України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених частини 2 статті 278 КАС України, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Згідно до частин 1 та 2 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених частин 1 та 2 статті 270 КАС України, не поширюються правила частин 1 та 2 статті 270 КАС України. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 250 КАС України, у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Частиною 1 статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду була складена у повному обсязі і підписана складом суду, що її ухвалив, 07 березня 2019 року та в цей же день надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень та на поштову адресу позивача, вказану ним в позовній заяві.

При цьому, відповідно до приписів процесуального закону, початком строку на апеляційне оскарження ухвали суду є наступний день після проголошення (складення у повному обсязі і підписання складом суду, що її ухвалив) судового рішення, а не наступний після вручення його копії заявникові день.

Частиною 5 статті 270 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Отже, наслідком пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою у спорах, пов'язаних з виборчим процесом, є залишення такої скарги без розгляду.

Колегія суддів наголошує, що вказана вимога процесуального Закону має імперативний характер, тобто є категоричною вказівкою держави на обов'язок суду при вирішенні даного питання та не допускає інших, ніж передбачено нею, дій.

Таким чином, останнім днем апеляційного оскарження вищезазначеної ухвали суду було 09 березня 2019 року.

Однак, представник позивача звернувся з даною апеляційною скаргою до Верховного Суду лише 28 березня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії суду, - тобто з пропуском строку, передбаченого частиною 2 статті 278 КАС України, який є присічним (преклюзивним) та не може бути поновлений.

Вирішуючи питання співвідношення терміновості розгляду справи з гарантією дотримання пасивного виборчого права особи, що звернулася за його захистом до суду, колегія суддів ураховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, що міститься у низці судових рішень цього суду.

Так, за висновками ЄСПЛ, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Однак, якщо держава передбачає апеляційне оскарження до суду вищої інстанції, вона має право встановлювати умови такої апеляції, як матеріальноправові, так і процесуальні, як-от: судові збори, часові обмеження, обов'язкове представництво тощо (рішення Європейського суду з прав людини від 12 червня 2006 року у справі "Степенська проти України" (Stepenska v. Ukraine).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви" (Jodko v. Lithuania).

Факти у справі свідчать про те, що заявник не виявив "необхідної старанності", щоб подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк (рішення ЄСПЛ у справі "Крастьо Дамґянов проти Болгарії" (Krastyo Damyanov Krastev v. Bulgaria)) та неодноразово продемонстрував недбале ставлення до обов'язку дотримуватися низки преклюзивних строків у процесі звернення до суду першої та апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов до висновку, що оскільки апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №855/69/19 надійшла до суду поза межами строків, визначених частиною 2 статі 278 КАС України, - остання підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 248, 270, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №855/69/19 за позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії №376 від 22 лютого 2019 року "Про роз'яснення щодо реалізації положень частини 6 статті 64 Закону України "Про вибори Президента України" залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх