Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.09.2020 року у справі №240/11861/19

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 240/11861/19

адміністративне провадження № К/9901/22819/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області, третя особа - Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про стягнення шкоди,

УСТАНОВИЛ:

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020, в позові відмовив.

Позивач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від
27.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
20.07.2020 у цій справі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС .

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимога про повернення як безпідставно утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору із довічного грошового утримання у розмірі 122' 817,53 грн. Підставою для повернення грошових коштів позивач вказує рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018 про визнання неконституційними положення абзацу першого підпункту 164.2.19. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України.

Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС, є справою незначної складності.

Суд першої інстанції не порушив норми частин 4 , 6 статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Доводів щодо порушення судом першої інстанції цих норм процесуального права касаційна скарга не містить.

Довід, наведений в касаційній скарзі, щодо значення цієї адміністративної справи для позивача та багатьох громадян України з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах для формування єдиної правозастосовчої практики, не знайшов свого підтвердження.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 (справа №161/11627/17), від 20.11.2018 (справа №825/552/18), від 03.12.2019 (справа №161/8826/15-а), від 16.05.2019 (справа №336/5032/15-а), від 04.02.2020 (справа №686/5520/17), від 10.09.2020 (справа №752/5191/16-а).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 248, 328, пунктом 1 частини 1 333 КАС, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова