Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2020 року у справі №420/6488/18
Постанова КАС ВП від 23.02.2023 року у справі №420/6488/18

УХВАЛА

про зупинення виконання судового рішення

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа №420/6488/18

провадження №К/9901/7318/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А. А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 420/6488/18 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання привести самочинний об'єкт будівництва у первісний стан,

установив:

ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від
29.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з тих мотивів, що скаржниця (1) не зазначила передбачену (передбачені) пунктами 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга, (2) а також не надала доказів на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

На виконання вимог означеної ухвали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду скаржниця надіслала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучила уточнений примірник касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи із зазначенням підстави для касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції. Також заявниця надала докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2020 було поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 також просить Верховний Суд зупинити виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 420/6488/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд зважає на те, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Частиною 1 статті 375 КАС України також передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Розв'язуючи правове питання, порушене в заяві скаржниці, суд касаційної інстанції бере до уваги те, що відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.

Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, мають бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не має порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду розв'язане питання про їхні права, свободи чи обов'язки.

Заявник має навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.

Вимоги своєї заяви про зупинення виконання судового рішення ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 24.07.2020 на підставі виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 02.01.2020, державним виконавцем Першого приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченко М. Т. було відкрите виконавче провадження про зобов'язання ОСОБА_1 привести у первісний стан об'єкт самочинного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до тех. паспорту від 17.11.2015р.

Одночасно скаржниця надала копію Вимоги державного виконавця від 17.08.2020, відповідно до якої зобов'язано ОСОБА_1 надати технічний паспорт об'єкта від
17.11.2015.

Заявниця зазначає, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції передбачає упорядкування об'єкту до первісного стану, тобто його незворотний демонтаж (знищення), що, її на думку, має бути підставою для зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 до закінчення розгляду справи у касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції зауважує, що у пункті 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, з-поміж іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем наявні процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення, які є, безперечно, потрібними в певних ситуаціях.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 17, частини 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція), застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - також і ЄСПЛ) з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Верховний Суд бере до уваги те, що відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Одночасно у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зауважив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У своєму рішенні у справі "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Своєю чергою як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Надаючи оцінку доцільності вжиття у цій справі такого виняткового заходу як зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, Верховний Суд керується принципом верховенства права в аспекті забезпечення права заявниці мирно володіти своїм майном, гарантії реалізації якого закріплені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і з-поміж яких чільне місце належить негативному обов'язку держави поважати право власності ОСОБА_1, що виявляється в неможливості позбавлення заявниці її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У забезпеченні належного виконання такого обов'язку полягає також зміст і спрямованість діяльності держави згідно з частиною 2 статті 3 Конституції України

У світлі наведеного Верховний Суд зважає на те, що на час розгляду справи у суді касаційної інстанції може відбутися виконання заходів, які суперечать статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в аспекті виконання державою свого негативного обов'язку поважати право власності ОСОБА_1, а також бере до уваги те, що наслідки виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі, що розглядається Верховним Судом, будуть незворотними, тобто такими, з настанням яких поновити право скаржниці буде об'єктивно неможливо, оскільки суд не матиме змоги застосувати інститут повороту виконання судового рішення через неможливість повернути майно, яке вже буде зруйноване.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає, що у цій конкретній ситуації наявні виняткові та об'єктивні обставини, з якими процесуальний закон пов'язує потребу вжиття заходів щодо зупинення виконання судового рішення, а тому клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскарженого судового рішення належить задовольнити.

Керуючись приписами пункту 4 частини 1 статті 340 КАС України та положеннями частини 1 статті 375 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 420/6488/18 задовольнити.

2. Зупинити виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від
27.11.2019 у справі № 420/6488/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А. А. Єзеров