Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №1140/3236/18

УХВАЛА

30 липня 2019 року

Київ

справа №1140/3236/18

адміністративне провадження №К/9901/20968/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Мороз Л. Л., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 1140/3236/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2681/382/АВ/ВЗ-ФС від 14.11.2018 року, якою застосовано штраф в розмірі 37230,00 грн.

Рішенням суду від 23.01.2019, за результатами розгляду справи в порядку спрощеного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд прийшов до висновку, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а відтак наявні підставі для складання постанову за наявності порушень чинного законодавства.

Зазначене рішення суду першої інстанції позивач оскаржив в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 у справі № 1140/3236/18 залишено без змін.

Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами касаційної скарги предмет спору в даній справі стосується оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови про накладення стягнення (сума 37230,00 грн. )

Тобто, у даному випадку, спір у справі виник щодо оскарження фізичною особою рішення суб'єкта владних повноважень на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

При цьому прожитковий мінімум на 2018 рік в Україні відповідно до Зaкoну України "Про Державний бюджет нa 2018 рік" станом на 1 січня складав 1762 грн.

Разом з тим за змістом пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, дана справа в силу приписів пункту 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

В свою чергу пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від
02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження, однак, лише у визначених законом випадках.

Такий підхід правового регулювання, передбачений вказаними вище приписами національного законодавства, повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations
Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23.10.1996 та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)
19.12.1997, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Також, частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Будь - які обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні та наявність таких не вбачається з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 1140/3236/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

Л. Л. Мороз

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду