Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2019 року у справі №826/9635/18

УХВАЛА

28 січня 2019 року

Київ

справа №826/9635/18

провадження №К/9901/2688/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, стягнення коштів, -

установив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, про:

1) визнання дій Уряду України - Кабінету Міністрів України, як члена Уряду Міністерства закордонних справ України, в особі тимчасово виконуючого обов'язки консула у Великобританії, радника з консульських питань Коваленка Володимира Миколайовича з питань посвідчення пакету довіреностей за №570/4-1488 та №570/4-1489 від 30.09.2014 від імені безвісно відсутньої особи на території України ОСОБА_4 за рішенням суду - протиправними;

2) визнання дій Уряду України - Кабінету Міністрів України, як члена Уряду Міністерства юстиції України, в особі заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороз Павла Олександровича, згідно запиту на інформацію від
10.02.2017 про недійсність, нечинність (фальшивість) пакету довіреностей №570/4-1488 та №570/4-1489 від 30.09.2014 на території України, згідно копії скорочених витягів з Єдиного реєстру довіреностей Івано-Франківської філії ДП "Національні Інформаційні Системи" Міністерства юстиції України:

- за скороченим витягом від 19.06.2015 №29108648 з Єдиного реєстру довіреностей на території України не настаттями 3, 328, 332, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС Українину відповідь на запит заявника-позивача до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України за довіреністю №570/4-1488 від 30.09.2014 - за вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі довіреностей інформація відсутня (реєстратор та тримач реєстру - Уряд України в особі Міністерства юстиції України);

- за скороченим витягом від 13.07.2015 №31671555 з Єдиного реєстру довіреностей на території України не настаттями 3, 328, 332, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС Українину відповідь на запит заявника-позивача до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України за довіреністю №570/4-1489 від 30.09.2014 - за вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі довіреностей інформація відсутня (реєстратор та тримач реєстру - Уряд України в особі Міністерства юстиції України) - протиправними;

3) стягнення з Уряду України - Кабінету Міністрів України, як члена Уряду Міністерство закордонних справ України на користь ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 3 051 500 (три мільйони п'ятдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) гривень (курс НБУ станом на 18.06.2018 30,5155 за 1 євро) з питань посвідчення пакету довіреностей недійсних (фальшивих) за №570/4-1488 та №570/4-1489 від 30.09.2014 від імені безвісно відсутньої особи на території України ОСОБА_4 за рішенням суду;

4) стягнення з Уряду України - Кабінету Міністрів України, як члена Уряду Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 1 525 775 (один мільйон п'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень (курс НБУ станом на 18.06.2018 30,5155 за 1 євро) за ненастаттями 3, 328, 332, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС Українину інформацію на запити про недійсність, нечинність (фальшивість) пакету довіреностей №570/4-1488 та №570/4-1489 від 30.09.2014 на території України, згідно копій скорочених витягів в Єдиного реєстру довіреностей Івано-Франківської філії ДП "Національні Інформаційні Системи" Міністерства юстиції України, як тримача реєстру - Уряд України в особі Міністерства юстиції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній: складу відповідачів та змісту позовних вимог до кожного з них; ціни позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується;

- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;

- оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу, оскільки вимоги ухвали суду від 26.06.2018 не виконано

Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 залишено без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пунктів 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судами встановлено, що в якості відповідача у позовній заяві зазначено Уряд України - Кабінет Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України та Уряд України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, проте у прохальній частині позову містяться вимоги до відповідних посадових/службових осіб, а саме до тимчасово виконуючого обов'язки консула у Великобританії, радника з консульських питань Коваленка Володимира Миколайовича та заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороз Павла Олександровича, без зазначення, які саме їх дії є протиправними.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Заявляючи вимоги про стягнення 3051500 грн. та 1525775 грн., позивач не навів обґрунтований розрахунок вказаної суми.

Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення наведеної норми, позивачем не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частин 1 -2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частин 1 -2 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були наявні підстави для залишення висновку про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 КАС України і, як наслідок, для залишення позову без руху згідно статті 169 КАС України.

Суд касаційної інстанції погоджується з апеляційним судом про передчасність посилання суду першої інстанції на неподання позивачем документа про сплату судового збору, оскільки залишаючи позов без руху, суд не надав оцінку клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору, заявлене у позовній заяві. Однак, вказані обставини не вплинули на правильність залишення позову без руху з інших вказаних судом підстав.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1 -2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки звертаючись 19.06.2018 до суду та заявляючи вимоги відносно дій, які мали місце у 2014-2017 роках, позивач не обґрунтував причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду та не заявляв клопотання про його поновлення.

З огляду на це, суд мав обґрунтовані підстави для залишення позовної заяви без руху згідно частин 1 -2 статті 123 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з частиною 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4 частини 6 статті 251 КАС України).

Також, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, у даному випадку, оскільки КАС України не регулює питання правових наслідків повернення поштового відправлення, що містило рішення суду, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, то за аналогією можуть бути застосовані положення частини 11 статті 126 КАС, згідно якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про залишення позовної заяви без руху
04.07.2018 було направлено судом першої інстанції на адресу позивача, вказану ним у позовній заяві.

Однак, поштове відправлення повернулось 16.07.2018 на адресу суду першої інстанції з позначенням "за закінченням терміну зберігання", тобто з причин незалежних від суду.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку щодо повернення позовної заяви з підстав не виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав і апеляційний суд, дійшовши висновку про повернення позовної заяви позивачеві, вірно застосував положення статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 332, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, стягнення коштів.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І.Л. Желтобрюх