Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.05.2019 року у справі №813/2062/18

УХВАЛА

24 травня 2019 року

Київ

справа №813/2062/18

адміністративне провадження №К/9901/12987/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №813/2062/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

УСТАНОВИЛ:

07.05.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській областіна рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
14.05.2019 зазначена справа розподілена на колегію суддів: Гончарову І. А.- головуючий суддя, Олендера І. Я., Ханову Р. Ф.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Добробут" звернулося в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0038621221 від 31.01.2018.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2017 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2017 по 30.01.2018.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі актів перевірки від 19.01.2018 та 31.01.2018, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0038621221 від 31.01.2018, форми "Ш", за платежем: податок на додану вартість, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 270063,10 грн., у розмірі 20% - 54012,62 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №0038621221 від 31.01.2018, форми "Ш", є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Львівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №813/2062/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №813/2062/18 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення № 0038621221 від 31.01.2018 у розмірі 54012,62 грн.

Отже, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №813/2062/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №813/2062/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова