Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №640/2516/19

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №640/2516/19

адміністративне провадження №К/9901/1577/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
24.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
10.12.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКОМ" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 11.12.2018 №КТ-UA100000-0136-2018.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
24.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
10.12.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 15.02.2019 призначив цю справу для розгляду у порядку спрощеного провадження.

Задовольняючи позов, суди першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі обставин щодо технічних та функціональних характеристик товару, з приводу класифікації якого згідно з УКТЗЕД виник спір, що є предметом судового розгляду у цій справі адміністративній справі, а саме: льодогенератор "Gorenje ІМС 1200В (ІСМ1201)" є холодильним обладнанням компресійного типу, що відповідає пункту "в" пояснень до товарної позиції 8418 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, тоді як ознакою товарної позиції 8509, за якою задекларований позивачем товар класифікувала Митниця, є функціонування приладу з допомогою електродвигуна.

Застосувавши до встановлених обставин норми статті 67 Митного кодексу України, пунктів 1,2,3,4,6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України "Про Митний тариф України") суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок про протиправність рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 11.12.2018 №КТ-UA100000-0136-2018 про визначення коду товару.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо цього.

З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду