Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2020 року у справі №420/5471/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 червня 2020 року

м. Київ

справа № 420/5471/19

адміністративне провадження № К/9901/14850/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

перевірив касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 (суддя Аракелян М. М. ) та

постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 (колегія у складі суддів Шевчук О. А., Бойка А. В., Федусика А. Г. )

у справі № 420/5471/19

за позовом Одеської міської ради

до Міністерства юстиції України

про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання розглянути заяву по суті.

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2019 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від
17.07.2019 № 2720/7;

- зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с по суті;

- стягнути з Міністерства юстиції України сплачений судовий збір на подачу позову у розмірі 3842 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, адміністративний позов задоволено повністю.

15.06.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції послався у тексті рішення на правову позицію, що викладена Верховним Судом 25.01.2019 у справі № 826/2376/18, у якій відмовлено в розгляді скарги як по формі доданих документів так і по змісту, що на думку скаржника не співпадає із спірними правовідносинами в оскаржуваному рішенні. Вказує, що у процесі розгляду справи ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не викладено чіткої позиції щодо застосування частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час встановлення умов прийнятності скарги до розгляду, не вирішено питання застосування абзацу 2 вказаної статті, коли додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку, а правова позиція або висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутні.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у п. 6 ч. 1 ст. 333 КАС України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) (ч.1 ст. 333 КАС України у редакції ~law5~ від 15.01.2020).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги до оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, що подається особою, яка вважає, що її права порушено, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тоді як абзац 8 частини 5 цієї статті визначає, зокрема, вимоги до оформлення доданих до скарги копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. З огляду на це, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що саме скарга Одеської міської ради оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 826/2376/18.

Посилання скаржника щодо неоднаковості фактичних обставин у справі № 826/2376/18 та цій справі, колегія до уваги не бере, оскільки у постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 826/2376/18, крім іншого, надано правовий висновок щодо безпідставності доводів скаржника про порушення позивачем порядку оформлення скарги на рішення державного реєстратора.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності із висновком Верховного Суду, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
13.05.2020 у справі № 420/5471/19.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб

З