Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.11.2020 року у справі №640/13697/20

УХВАЛА

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/13697/20

адміністративне провадження № К/9901/29908/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №640/13697/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, в якому просив:

визнати протиправними виконавчі дії приватного виконавця Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 щодо виконавчого напису № 247, виданого 13 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою В. Ю.

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену приватним виконавцем Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 від 02 квітня 2020 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажугою В. Ю. №247, виданого 13 лютого 2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену приватним виконавцем Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 від 02 квітня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену приватним виконавцем Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 від 02 квітня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену приватним виконавцем Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 від 02 квітня 2020 року про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену приватним виконавцем Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 від 12 травня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену приватним виконавцем Клименко Р. В. по виконавчому провадженню № 61703832 від 12 травня 2020 року про звернення стягнення на пенсію.

- зняти арешт з зарплатного і пенсійного рахунків в AT "Ощадбанк".

- зобов'язати приватного виконавця Клименко Р. В. повернути кошти, списані з цих рахунків в AT "Ощадбанк".

- повернути виконавчий напис приватного нотаріуса Мажуги В. Ю. стягувачу без виконання.

- стягнути з приватного виконавця Клименко Р. В. на мою користь відшкодування за завдання моральної шкоди у розмірі мінімальної заробітної плати 4723,00 грн.

18 серпня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, позовну заяву повернуто особі, яка її подала, оскільки її подано поза межами строку звернення до суду, а зазначені позивачем підстави його пропуску визнані неповажними.

На вказані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 09 листопада 2020 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених частиною 2 статті 328 КАС України випадках.

Таким чином, за приписами частини 2 статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

В розумінні пункту 12 частини 1 статті 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Суд зазначає, що з огляду на конструкцію правової норми, закріпленої частиною 3 статті 333 КАС України, зазначена норма КАС України застосовується до перегляду в касаційному порядку ухвал, рішень та постанов прийнятих у справах, визначених КАС України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду даної справи є скасування постанов приватного виконавця, винесених в процесі виконання виконавчого напису приватного нотаріуса.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення у справі щодо скасування постанов приватного виконавця, особливості провадження якої регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги не зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Суди попередніх інстанцій відхилили доводи заявника про те, що на час подання позову діяли норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, що набрав чинності 02 квітня 2020 року, яким процесуальні строки були продовжені на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", оскільки заборони та обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392 на позивача не поширюються, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для продовження процесуальних строків на цій підставі.

Отже, аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною 3 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №640/13697/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська