Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №826/5845/18

УХВАЛА

21 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/5845/18

адміністративне провадження №К/9901/16516/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Олендера І. Я., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
22.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.08.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29.06.2017 №86101-13 про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 30.10.2018 повернув на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України як таку, що підписана особою право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2019 апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а причини пропуску відповідачем процесуального строку на подання апеляційної скарги, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнав неповажними. Апеляційний суд зробив висновок, що повернення судом попередньо поданої відповідачем апеляційної скарги через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, недостатність (відсутність) видатків на сплату судового збору в кошторисі витрат суб'єкта владних повноважень, так само, як і інші внутрішньо-організаційні питання його діяльності, не є поважними причинами для поновлення процесуального строку суб'єкту владних повноважень.

Ухвалою від 22.04.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві, що була надана на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2019, як підстави для поновлення такого строку (первинне звернення у межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку та повернення апеляційної скарги у зв'язку з ненаданням до апеляційної скарги доказів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу від імені відповідача) не можуть бути визнані поважними. Цією ж ухвалою суд визнав безпідставними доводи скаржника, наведені на обґрунтування поданого 15.04.2019 клопотання про продовження строку на усунення недоліків, зокрема щодо відсутньої можливості забезпечити своєчасну сплату судового збору.

11.06.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що на час звернення з апеляційною скаргою контролюючий орган з об'єктивних причин, які від нього не залежали, не міг сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, проте суд апеляційної інстанції ці обставини не врахував.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Беручи до уваги, що державний орган (установа), який фінансується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов'язані з фінансуванням витрат цього органу (установи), зокрема необхідність дотримання певної процедури погодження та/або встановлення бюджетного фінансування за видатками та/або недостатність коштів, призначених для сплати судового збору, не є безумовною підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення.

Держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Підтвердженням цьому є положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо виключного переліку категорій осіб та справ, майновий стан яких (учасників яких) може бути підставою для прийняття судом рішення про звільнення їх від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Я. Олендер

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду