Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2018 року у справі №813/4888/17

УХВАЛА

18 липня 2018 року

Київ

справа №813/4888/17

адміністративне провадження №К/9901/55760/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі №813/4888/17 за позовом Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Галицьке обєднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просило скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 02 жовтня 2017 року та зобовязати відповідача прийняти до виконання вимогу про сплату боргу від 07 березня 2013 року №Ф-0079 щодо стягнення боргу в сумі 18586,13грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від
13.06.2018 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано повідомлення Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 02 жовтня 2017 року.

Зобов'язано Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області повторно розглянути питання про прийняття до розгляду вимоги про сплату боргу від 07 березня 2013 року №0079 та відкриття виконавчого провадження.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у звязку з відсутністю процесуального механізму заміни сторони у вимозі про сплату боргу до відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження за вимогою про стягнення боргу №0079 від 07 березня 2013 року не відкрито, тому неможливо застосувати процесуальний механізм заміни сторони виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження в судовому порядку можлива лише заміна сторони у виконавчому листі, а не заміна сторони в інших виконавчих документах, зокрема, вимозі про стягнення боргу. Таким чином, повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 02 жовтня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню. З метою забезпечення ефективного поновлення прав позивача, суд вважав за необхідне зобовязати відповідача повторно розглянути питання про прийняття до розгляду вимоги про сплату боргу від 07 березня 2013 року №0079 та відкриття виконавчого провадження.

У поданій 05.07.2018 касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від
07.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
13.06.2018 у справі №813/4888/17.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець