Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.01.2020 року у справі №240/1748/19
Ухвала КАС ВП від 01.01.2020 року у справі №240/1748/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 січня 2020 року

м. Київ

справа №240/1748/19

провадження №К/9901/2359/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А. А., суддів Стародуба О. П., Желєзного І. В., перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №240/1748/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в сумі 125190,00 грн,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 29.01.2019 №ЖИ28/ЖТ0094/93/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в сумі 125190 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
06.11.2019 у справі №240/1748/19, позов задоволено повністю.

20.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №240/1748/19.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Правова позиція щодо можливості одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) вже висловлена в постанові Верховного Суду у постановах Верховного Суду від
21.12.2018 у справі №814/2156/16, від 22.04.2019 у справі №806/2143/18. і висновки судів першої та апеляційної інстанції у цій справі ґрунтуються на таких правових позиціях.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 328, п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №240/1748/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя О. П. Стародуб