Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2018 року у справі №810/867/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

15.03.2018 Київ К/9901/14126/18 810/867/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л.І., Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Офіс великих платників податків ДФС 30.11.2017 (згідно з відбитком календарного штемпелю поштового відправлення) подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 з підстав неоднакового застосування цим судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема цієї ухвали та ухвал цього ж суду від 08.11.2017 у справі № К/800/27700/16, від 04.10.2017 у справі № К/800/44287/14 та від
06.09.2017 у справі № К/800/48314/14.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Отже, з 15.12.2017 - дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припинили свою діяльність.

Згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу 6 "Прикінцеві положення" Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу 6 "Прикінцеві положення" набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд України передав заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
17.10.2017 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 05.02.2018 повідомив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про встановлені цією ухвалою недоліки заяви про перегляд судового рішення та зобов'язання їх усунути протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Верховний Суд в ухвалі від 05.02.2018 зазначив про необхідність надання заявником обґрунтування того, що судовий збір за платіжним дорученням від
14.04.2017 № 1352 сплачено саме за подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016. Така необхідність була зумовлена тим, що цей судовий збір, сплачений за місцем розгляду справи Верховним Судом України та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, є власним надходженням бюджетної установи - Верховного Суду України, через що у Верховного Суду відсутня інформація щодо зарахування судового збору, сплаченого за розгляд справи Верховним Судом України, до спеціального фонду Державного бюджету України. Окрім того, судовий збір сплачено у квітні 2017 року, а заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 подана
30.11.2017, у зв'язку з чим у суду виник сумнів у сплаті заявником судового збору саме за подання цієї заяви.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у встановлений судом строк усунув недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 та надав: виписку Державної казначейської служби України за 18.04.2017 та обґрунтування того, що судовий збір за платіжним дорученням від
14.04.2017 № 1352 сплачено саме за подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016.

Згідно з цими обґрунтуваннями судовий збір за вказаним платіжним дорученням було сплачено при поданні до Верховного Суду України вперше заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016. Заявник у підтвердження зарахування судового збору до Державного бюджету України подав виписку за
18.04.2017 Державної казначейської служби України, згідно з якою судовий збір в сумі 882 352,49 грн.

Верховний Суд установив, що Офіс великих платників податків ДФС звертався до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016. Верховний Суд України ухвалою від 06.03.2017 у справі № 810/867/16 залишив заяву про перегляд судового рішення без руху через несплату судового збору. Офіс великих платників податків ДФС звернувся до Верховного Суду України із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Верховний Суд України ухвалою від 12.04.2017 у справі № 810/867/16 відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернув заяву про перегляд судового рішення на підставі пункту 1 частини 4 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до
15.12.2017). Офіс великих платників податків ДФС сплатив судовий збір в сумі 882
352,49 грн згідно з платіжним дорученням від 14.04.2017 № 1352 та повторно
30.11.2017 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 з підстав неоднакового застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 5 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

Таким чином, Верховний Суд установив, що заявник сплатив судовий збір за подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 згідно з платіжним дорученням від 14.04.2017 № 1352 та повторно звернувся із відповідною заявою 30.11.2017 у межах строків, визначених у статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), - протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, та не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якої подано заяву.

Заявник правовою підставою для подання заяви зазначає пункт 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до
15.12.2017), посилаючись на те, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував норми матеріального права: пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, та в ухвалах цього від 08.11.2017 у справі № К/800/27700/16, від 04.10.2017 у справі № К/800/44287/14 та від 06.09.2017 у справі № К/800/48314/14.

Суд не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду, оскільки аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права, якими передбачено порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з податку на додану вартість. Ухвалення різних за змістом рішень судом касаційної інстанції не зумовлено різним розумінням та застосуванням норм матеріального права, а зумовлено оцінкою судами доказів у кожній справі, на підставі яких суди встановили обставини, правильність правової оцінки яких перевіряв суд касаційної інстанції.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність завищення платником витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання товару та послуг, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо вчинення реальних господарських операцій, облікованих платником у бухгалтерському обліку та підтверджених доказами: первинними документами, яким ці суди надали оцінку.

У справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про заниження платником грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо відсутності реальності вчинення господарських операцій. У справі № 826/13574/13-а також мала місце обставина щодо заперечення особою, від імені якої підписані первинні документи, факту такого підписання.

Наведене виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків ДФС в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом ухвали Вищого адміністративного суду України від
01.12.2016.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна