Історія справи

Ухвала ККС ВП від 10.01.2018 року у справі №800/378/17
Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №800/378/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

19.02.2018

м. Київ

справа № 800/378/17

провадження № 9901/131/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів - Берназюка Я.О., Гімона М.М., Гриціва М.І., Мороз Л.Л.,

за участі секретаря судового засідання Слободян О.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник: ОСОБА_3

відповідач - Президент України Порошенко Петро Олексійович,

представник: ОСОБА_5,

третя особа: Кабінет Міністрів України,

представник: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, треті особи: Кабінет Міністрів України, Харківська обласна державна адміністрація, Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження Президента України Порошенка Петра Олексійовича від 24 липня 2017 року № 151/2017-рп "Про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області", -

встановив:

Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом, з урахуванням уточненої позовної заяви просив визнати протиправним та скасувати Розпорядження Президента України Петра Порошенка № 151/2017-рп від 24 липня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 липня 2017 року Розпорядженням Президента України П.Порошенка № 151/2017-рп його, ОСОБА_2, звільнено з посади голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області відповідно до п. 2 ч. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скасуванням допуску до державної таємниці та 24 липня 2017 року Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації № 145-к оголошено Розпорядження Президента України П.Порошенка № 151/2017-рп. В свою чергу, 24 липня 2017 року Розпорядженням голови Краснокутської районної державної адміністрації № 135-к проведено звільнення з посади. Зазначає, що звільнення має застосовуватись за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. При цьому державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за відмовлення у допуску до державної таємниці, якщо проступок, який він скоїв, не можна кваліфікувати як підставу для цього. Вказує, що підстави для звільнення, зміст документів, які мають містити підставу для зняття допуску до державної таємниці, до нього не доводились. Вважає, що рішення про звільнення саме за скасування допуску до державної таємниці є необґрунтоване, тобто, прийняте без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Бучик А.Ю. від 09 січня 2018 року прийнято до свого провадження справу № 800/378/17 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

18 січня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення з адміністративним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяв на час звернення до суду з адміністративним позовом) було передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 даної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегією суддів встановлено, що 24 липня 2017 року Президентом України П.Порошенком прийнято розпорядження № 151/2017-рп "Про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області".

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року № 145-к оголошено Розпорядження Президента України від 24 липня 2017 року № 151/2017-рп про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації ОСОБА_2 від 24 липня 2017 року № 135-к "Про припинення роботи" припинено виконання повноважень на посаді голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області 24 липня 2017 року. Вказане розпорядження підписане особисто ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів зазначає, що про наявність розпорядження Президента України від 24 липня 2017 року № 151/2017-рп позивач був обізнаний ще під час винесення розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 24 липня 2017 року № 135-к, яке, як вбачається з його змісту, прийняте на виконання оспорюваного розпорядження.

З адміністративним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду лише 12 вересня 2017 року, що підтверджується відбитком штемпеля поштового відділення на конверті, в якому надійшла позовна заява, тобто, з пропуском місячного строку, встановленого ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяв на час звернення до суду з адміністративним позовом)

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017, далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Представником позивача подано клопотання про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною та його поновлення.

Клопотання обґрунтоване тим, що підстави звільнення з посади позивачу не відомі, останній неодноразово намагався врегулювати трудовий спір щодо його звільнення шляхом подання письмових звернень до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету міністрів України про витребування і огляду документів, що спричинили звільнення, однак відповідачі навмисно не надавали відповідей, чим затягували процесуальні строки подання позову до суду.

Крім того вказує, що з 07 по 14 липня 2017 року знаходився в стані тимчасової непрацездатності через хворобу. 17.07.2017 звернувся до лікаря з приводу травми з подальшим накладення гіпсу. Вказує, що фактично з 07.07.2017 по вересень 2017 року за станом здоров'я був позбавлений можливості звернутися до суду в строки, передбачені законом.

Проте, наведені причини пропуску строку звернення до суду колегія суддів вважає неповажними.

Так, колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України, як в редакції на момент звернення позивача з адміністративним позовом, так і в редакції після 15.12.2017 не передбачено можливості досудового врегулювання спору у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Безпідставними є покликання позивача на обставини щодо ненадання відповідей на численні звернення з боку третіх осіб та управління Служби безпеки України в Харківській області, що навмисно затягувало процесуальні строки подання позову до суду, оскільки позивач не позбавлений можливості у разі звернення до суду заявляти клопотання про витребування необхідних доказів.

Щодо твердження позивача про те, що він фактично з 07.07.2017 по вересень 2017 року перебував в стані непрацездатності і не міг звернутися до суду, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження непрацездатності за період з 17 липня 2017 року по день звернення до суду. Крім того, слід зазначити, що протягом вказаного часу ОСОБА_2 неодноразово направлялись запити до третіх осіб щодо надання інформації та документів, що свідчить про наявності у позивача можливості своєчасного звернення до суду з адміністративним позовом.

Також колегія суддів вважає безпідставним покликання ОСОБА_2 на частину 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно якої визначено, що працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, оскільки трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством.

За загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 по справі №21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР - ~organization0~).

Враховуючи те, що спеціальним законом, а саме Кодексом адміністративного судочинства України, визначено строк, протягом якого особа може звернутись до суду у справах щодо звільнення з публічної служби та момент, з якого починає обчислюватись даний строк, ст. 233 Кодексу законів про працю України в даному випадку застосуванню не підлягає.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від
28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Президента України Порошенка П.О. підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись статтями 123, 240, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

судді Я.О. Берназюк

М.М. Гімон

М.І. Гриців

Л.Л. Мороз

Повний текст ухвали складено 20.02.2018