Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2020 року у справі №826/6206/18

УХВАЛА

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/6206/18

адміністративне провадження № К/9901/20998/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 19.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №826/6206/18 за позовом Державного підприємства "Центр охорони здоров'я тварин" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

20.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 19.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Центр охорони здоров'я тварин" з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві та просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від
15.11.2017 №0114741209, прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від
15.11.2017 №0114731209, прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 19.02.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0114731209, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, в іншій частині позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у місті Києві проведена камеральна перевірка уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік Державного підприємства "Центр охорони здоров'я тварин".

За наслідком перевірки податковим органом складено акт від 20.10.2017 №10780/26-15-12-09-19/37100317.

Згідно з висновками акту перевірки в ході її проведення встановлено, що сума податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб зазначена Державним підприємством "Центр охорони здоров'я тварин" в уточнюючій податковій декларації за 2017 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 92133357492 від 13.10.2017 року є нижчою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки відсоткова ставка податку застосована платником не відповідає вимогам пункту 5.4 "Положення про плату за землю в м. Києві", затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 (в редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 року №58/293) "Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві зі змінами та доповненнями".

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0114731209, яким ДП "Центр охорони здоров'я тварин" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за податковими зобов'язаннями у розмірі 126689,97 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31672,49 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0114741209, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1138,86 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головного управління ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0114731209 у розмірі 158 362,46 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у м. Києві, не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 19.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №826/6206/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
7.12.2017 № 2246-VIII)

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №826/6206/18 є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 №0114731209 у розмірі 158 362,46 грн, №0114741209 у розмірі 1138,86 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 19.02.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №826/6206/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 19.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №826/6206/18 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. А. Васильєва В. П. Юрченко