Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.04.2020 року у справі №280/4215/19

УХВАЛА

16 квітня 2020 року

Київ

справа №280/4215/19

адміністративне провадження №К/9901/8934/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів - Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року

у справі №280/4215/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі - відповідач, скаржник) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №280/4215/19, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення тимчасово виконуючого обов'язки начальника ГУНП в Запорізькій області Гребенюк К., оформлене наказом № 1065 від 22 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (надалі - позивач) застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідальність.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження та залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У випадку посилання скаржником на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку посилання скаржником на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зазначити, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду.

У разі посилання скаржником на пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Всупереч вказаному, скаржником у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав) та не викладено відповідних обґрунтувань.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.

В свою чергу, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається:

неправильне тлумачення закону;

застосування закону, який не підлягає застосуванню;

незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Касаційна ж скарга в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції наведеного не містить. Фактично скарга позивача в частині наведених обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення того, у чому конкретно полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при їх ухваленні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Зі скарги вбачається, що позивачем у цій справі є фізична особа, якою заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.

Відповідно до ~law32~ ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1536,80 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

В той же час, Верховний Суд звертає увагу, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року" доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк на усунення виявлених судом недоліків тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань та сплатити судовий збір в розмірі 1536,80
гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/~organization1~. рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №280/4215/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк для усунення виявлених судом недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська,

Судді Верховного Суду