Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.03.2019 року у справі №240/4769/18

УХВАЛА

20 березня 2019 року

Київ

справа №240/4769/18

касаційне провадження №К/9901/6733/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №240/4769/18 за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у жовтні 2018 року звернувся до адміністративного суду з позовом до заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про зобов'язання вчинити дії.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2018 повернув позовну заяву позивачу з усіма доданими матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.02.2019 повернув апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від
22.12.2018 апелянту на підставі частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

ОСОБА_2 09.03.2019 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, судом з'ясовано такі обставини.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 22.01.2019 про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документу про сплату судового збору зі встановленням п'ятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.

У межах встановленого ухвалою від 22.01.2019 строку ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, де зазначив, що оскаржує рішення у справі про адміністративне правопорушення та відповідно до статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнений від сплати судового збору.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення №0004021303 від
21.02.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке оскаржує позивач, прийняте на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та не є рішенням, яке оскаржується у порядку статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.02.2019 повернув апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від
22.12.2018 апелянту на підставі частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Зі змісту положень частини 1 статті 169, частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору, при зверненні з апеляційною скаргою є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту положень частини 1 статті 169, частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка набрала законної сили, є безумовною підставою для повернення такої апеляційної скарги.

Як зазначено вище, позивач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не виконав вимоги до апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було залишення апеляційну скаргу без руху та встановлено скаржнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення №0004021303 від
21.02.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке оскаржує позивач, прийняте на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та не є рішенням, яке оскаржується у порядку статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, у зв'язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зі змісту положень Закону України "Про судовий збір", Кодексу адміністративного судочинства України надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

Верховний Суд не встановив неправомірних обмежень судом апеляційної інстанції у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №240/4769/18 за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про зобов'язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна Л. І. Бившева В. В. Хохуляк