Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2019 року у справі №2040/5863/18

УХВАЛА

16 травня 2019 року

Київ

справа №2040/5863/18

адміністративне провадження №К/9901/11814/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 2040/5863/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України в особі Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 611862/32796896, № 611863/32796896 від 14.03.2018 р., № 610779/32796896 від 13.03.2018 р. ; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати виписані ТОВ "Дорстрой Монтаж" податкові накладні № 9 від 12.12.2017 р., № 13 від 15.12.2017 р., № 14 від 29.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України в особі Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 611863/32796896 від 14.03.2018 р. ; зобов'язано відповідача зареєструвати податкову накладну № 13 від 15.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року по справі № 2040/5863/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. Прийнято в цій частині постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Державної фіскальної служби України в особі Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 611862/32796896 від 14.03.2018 р. № 610779/32796896 від 13.03.2018 р. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" податкові накладні № 9 від 12.12.2017 р., № 14 від 29.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 р. по справі № 2040/5863/18 залишено без змін.

Державна фіскальна служба України звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 2040/5863/18 в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги дійшли висновку, що позивачем для реєстрації податкової накладної № 13 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних подані документи, які складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте документи, які поданні для реєстрації податкових накладних № 9 від 12.12.2017 р., № 14 від 29.12.2017 р. не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення відповідач про реєстрацію податкових накладних № 611862/32796896 від 14.03.2018 р. № 610779/32796896 від 13.03.2018 р., прийшов до висновку, що безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії, оскільки у квитанціях про реєстрацію податкової накладної відповідач Державна фіскальна служба України, послався лише на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, тобто, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 2040/5863/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ. А. Васильєва підписС. С. Пасічник підписВ. П. Юрченко