Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.04.2021 року у справі №640/9162/19

УХВАЛА

13 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 640/9162/19

адміністративне провадження № К/9901/11927/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року по справі № 640/9162/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за їх вкладами за рахунок ФГВФО, ОСОБА_1 за вкладом на її банківському рахунку, відкритому на підставі договору від
17.09.2014 за № НОМЕР_1;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до ФГВФО додаткову інформацію про включення позивача до Переліку рахунків вкладників публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО, щодо вкладу на його банківському рахунку за договором від 17.09.2014 за № НОМЕР_1;

- зобов'язати ФГВФО прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до Загального Реєстру вкладників, яка мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Камбіо" по договору банківського рахунку від 17.09.2014 за № НОМЕР_1 у сумі 150

000 грн., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Камбіо", на підставі переліку вкладників в ПАТ "Банк Камбіо", наданого Уповноваженою особою.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" щодо не включення до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за їх вкладами за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб, ОСОБА_1 за вкладом на її банківському рахунку, відкритому на підставі договору від 17.09.2014 за № НОМЕР_1;

- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо вкладу на його банківському рахунку за договором від
17.09.2014 за № НОМЕР_1;

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року скасовано; адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження змін та доповнень до загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" від 04 лютого 2019 року № 241 в частині виключення ОСОБА_1 із загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО", які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язано Виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити доповнення до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО", які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього інформацію про ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за вкладом згідно з договором банківського рахунку від 17 вересня 2014 року № НОМЕР_1 у сумі 150000 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 05 квітня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частини 4 статті 12 КАС України.

Судом першої інстанції відповідно статті 257 КАС України прийнято рішення про віднесення даної справи до категорії справ незначної складності та розглянуто її за правилами спрощеного провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження відповідач зазначає, що при ухваленні рішень судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме: від 26.07.2018 року у справі № 911/945/16, від 04.06.2018 року у справі № 598/17/04/16-ц. При цьому, скаржник звертає увагу Суду на те, що на даний час не існує єдиної судової практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Одночасно з цим, скаржник посилається на підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та вказує на те, що вирішення цієї справи має виняткове значення для скаржника.

Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі наявні посилання скаржника, крім іншого, і на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме - неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах.

Проте, колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 328 КАС України, в тому числі і її пункт 1 законодавцем визначені як підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених КАС України).

Отож, так як ця справа є справою незначної складності в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванню підстав оскарження судових рішень, визначеним ч. 4 ст. 328 КАС України, колегія суддів оцінки не надає.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року по справі № 640/9162/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) Л. В. Тацій

Суддя (підпис) С. Г. Стеценко

Суддя (підпис) Т. Г. Стрелець

13.04.2021