Історія справи
Ухвала КАС ВП від 12.07.2020 року у справі №300/2622/19

УХВАЛА09 липня 2020 рокум. Київсправа № 300/2622/19адміністративне провадження № К/9901/16056/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Жука А. В.,суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 рокуу справі № 300/2622/19за позовом ОСОБА_1до Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській областіпро визнання неправомірними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 58568560 від 12 грудня 2019 року, -
ВСТАНОВИВ:ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, у якому просив визнати дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження №58568560 неправомірними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №58568560 від 12 грудня 2019 року.Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся 30 червня 2020 року до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини
1 статті
334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до пункту
5 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.Згідно частини
3 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини
3 статті
333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.Положеннями статті
287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі
"Азюковська проти України" (
Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.На підставі викладеного, керуючись статтями
287,
333 КАС України, Суд-
УХВАЛИВ:1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 300/2622/19.2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.СуддіА. В. Жук Н. М. Мартинюк Ж. М. Мельник-Томенко