Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.05.2021 року у справі №380/9896/20

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 380/9896/20

адміністративне провадження № К/9901/15211/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №380/9896/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв'язку з звільненням,

УСТАНОВИЛ:

27 квітня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
23.04.2021).

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв'язку з звільненням у розмірі 22080,29 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) в позові відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №380/9896/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Зобов'язано Львівську обласну прокуратуру здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату вихідної допомоги при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривень) 10 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду у справі №560/3971/19, вказав, що вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. ~law20~ та ч. 4 ст. 40 КЗпП України, передбачає виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже, не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржуючи судове рішення, розглянуте судами за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також про необхідність відступити від висновку Верховного Суду у справі №560/3971/19 (п.2 ч.4 ст.328 КАС України).

А саме, у касаційній скарзі скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та справа має виняткове значення для Офісу Генерального прокурора та всіх органів прокуратури, оскільки законодавець, приймаючи закон, перевіряє не лише його необхідність, а й повноту охоплення тих чи інших суспільно значущих правовідносин, але він не може передбачити наперед, наскільки ці правовідносини зміняться у майбутньому.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до наведення окремих цитат з судового рішення, що є предметом касаційного оскарження, переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками апеляційного суду та наявності підстав для відступлення від висновку Верховного Суду у справі №560/3971/19.

Так, скаржник вказує, що статтею 44 КЗпП України передбачено випадки або юридичні факти, з якими закон пов'язує виплату вихідної допомоги, при цьому ні ~law21~, ні Законом України "Про прокуратуру" не передбачено виплату вихідної допомоги у разі звільнення прокурора на підставі Законом України "Про прокуратуру".

При цьому, колегія суддів вказує, що вказаним доводам органів прокуратури, як відповідачів по такій категорії справ, було надано правову оцінку у справі №560/3971/19, в якій Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати позивачу вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, оскільки особливості звільнення прокурорів з посади встановлено спеціальним законом - ~law24~ (на підставі якого і було звільнено позивача), у той же час особливості застосування положення статті 44 КЗпП України, а також обмеження щодо його застосування, зокрема, у випадку звільнення прокурора у разі ліквідації чи реорганізації органів прокуратури, не встановлено статті 44 КЗпП України.

Твердження заявника касаційної скарги, що справа має виняткове значення для управління, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.

При цьому, Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судове рішення, яке ухвалено у справі за позовом ОСОБА_1, не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Зважаючи на те, що з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №380/9896/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв'язку з звільненням.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

Н. В. Шевцова