Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №808/2519/18

УХВАЛА

11 вересня 2019 року

Київ

справа №808/2519/18

адміністративне провадження №К/9901/25488/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі № 808/2519/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоторг" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2019.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом направлення на адресу суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено
14.02.2019 та повний його текст складено 25.02.2019. Вперше апеляційна скарга подана 25.03.2019, однак вона була повернута судом апеляційної інстанції ухвалою від 10.05.2019 у зв'язку з не сплатою судового збору. Вдруге апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 07.06.2019, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору.

Водночас, податковим органом було сплачено судовий збір, отже він скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження повторно подає апеляційну скаргу.

Апеляційний суд оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Крім того, суд зазначив, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення №1121 свідчить, що сплату судового збору було здійснено 07.05.2019, ухвалу від 10.05.2019 про повернення апеляційної скарги заявником отримано 16.05.2019 року, проте апеляційну скаргу було подано
07.06.2019 року, тобто після спливу місяця з моменту усунення недоліків, що слугували підставою повернення первинної скарги. Разом з тим, відповідач не навів жодних поважних обставин, що унеможливили повторне подання апеляційної скарги до 07.06.2019 та не обґрунтував їх належними доказами.

Тому, суд запропонував скаржнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від
26.06.2019 ДФС клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення до суду не надано.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ДФС підстави пропуску строку є поважними, а причини, які вплинули на затримку сплати судового збору зумовлені об'єктивними обставинами - відсутністю належного фінансування та швидкого алгоритму зарахування здійснених платежів по сплаті судового збору. Разом з тим, факт сплати судового збору вказує на те, що ним були вжиті необхідні заходи щодо своєчасного виконання свого процесуального обов'язку. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що є недопустимим позбавлення відповідача права на оскарження судового рішення з підстав неможливості своєчасної підготовки платіжного доручення про сплату судового збору.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними.

Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі № 808/2519/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду