Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.01.2020 року у справі №420/6385/19

УХВАЛА

11 березня 2020 року

Київ

справа №420/6385/19

адміністративне провадження №К/9901/1730/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі №420/6385/19 за позовом ОСОБА_1 до виконуючої обов'язки керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду Мазур С. О. про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання листа нечинним, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИЛ:

13 січня 2020 року до Верховного Суду надіслано зазначену касаційну скаргу.

15 січня 2020 року ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії ухвали усунути недоліки касаційної скарги шляхом: викладення касаційної скарги розбірливим почерком; зазначення у ній реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, які підтверджують поважність пропуску строку на касаційне оскарження; документа про сплату судового збору або зазначення підстав звільнення від сплати судового збору, підтвердивши їх належними та допустимими доказами; надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), унесені Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві те перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві те перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві те перехідні положення".

За наведених підстав питання відповідності касаційної скарги вимогам процесуального закону вирішується за правилами КАС України, що діяли на час подання касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Суду скаржницею подано заяву, яка також викладена нерозбірливим почерком. У ній не зазначено: реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; не надано: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, які підтверджують поважність пропуску строку на касаційне оскарження, копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

У заяві скаржниця просить звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

З огляду на викладене, оскільки скаржниця не надала жодних доказів неможливості сплати судового збору, тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.

Указане свідчить, що вимоги ухвали Суду від 16 січня 2020 року скаржницею не виконано.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.

Керуючись статтями 132, 133, 169, 248, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі №420/6385/19 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, установленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська