Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.01.2019 року у справі №810/699/18

УХВАЛА

08 січня 2019 року

Київ

справа №810/699/18

касаційне провадження №К/9901/69081/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в справі №810/699/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" звернулося у лютому 2018 року до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2018 №0004555301, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 583846грн., №0004535301, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 175569грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 87784,50грн.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 27.06.2018 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 №0004535301, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 175569 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 87784,50грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.12.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Київській області 26.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №810/699/18 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2018 №0004555301, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 583846грн., №0004535301, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 175569грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 87784,50грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з того що, доводи відповідача про порушення ТОВ "РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД" норм податкового законодавства базується на інформації лише одержаної з власних інформаційних систем податкового органу, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації; може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності фінансово-господарські операції не відбулись.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, утім доводи відповідача не спростовують обставин встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2018 №0004555301, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 583846грн., №0004535301, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 175569грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 87784,50грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в справі №810/699/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко