Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.08.2020 року у справі №140/1918/20

УХВАЛА

м. Київ

07 вересня 2020 року

справа № 140/1918/20

адміністративне провадження № К/9901/22521/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року

у справі № 140/1918/20

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 140/1918/20, предметом спору у якій є правомірність податкових повідомлень-рішень від 04 грудня 2019 року №0004763302, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 54 644,40 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 27 322,18 грн, №0004753302, яким позивачу збільшено суму зобов'язання по військовому збору на 4553,70 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2276,85 грн, рішення №0004733302 від 04 грудня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 12393,32 грн, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03 березня 2020 року №Ф-0004003302 в сумі 66 787,61 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року, ухваленому в порядку спрощеного позовного провадження, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 140/1918/20, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2020 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2020 року встановлено 2102,00 гривень.

Предметом позову у цій справі є правомірність податкових повідомлень-рішень від 04 грудня 2019 року №0004763302, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 54 644,40 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 27 322,18 грн, №0004753302, яким позивачу збільшено суму зобов'язання по військовому збору на 4553,70 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2276,85 грн, рішення №0004733302 від 04 грудня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 12393,32 грн, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03 березня 2020 року №Ф-0004003302 в сумі 66 787,61 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 140/1918/20 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер