Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №1940/1935/18

УХВАЛА

05 липня 2019 року

Київ

справа №1940/1935/18

адміністративне провадження №К/9901/18298/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби (ДФС) України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Емімакс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 13.12.2017 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану ТОВ "Емімакс" податкову накладну від 31.10.2017 № 8068 на суму ПДВ 54025,14 грн.

12.04.2019 відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення. До цього звернення відповідача з апеляційною скаргою мало місце у лютому 2019 року, яка згідно з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 була повернута у зв'язку з тим, що відповідач не усунув в установлений судом строк недолік апеляційної скарги, що став підставою для залишення її без руху, а саме: не надав документ на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 повторна апеляційна скарга відповідача залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані ним підстави у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 (оприлюднена
29.05.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження; в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.

26.06.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а матеріали справи направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що не чекаючи отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення первинної апеляційної скарги (04.04.2019) невідкладно (12.04.2019) підготовлено та подано повторну апеляційну скаргу, разом з якою було направлено на адресу суду документ про сплату судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі. Такий висновок судом апеляційної інстанції зроблено з врахуванням тієї обставини, що відповідач, маючи платіжне доручення № 590 від 19.03.2019, яке одержано банком 22.03.2019 та оплачено Державною казначейською службою 25.03.2019, не надав його суду, хоча апеляційна скарга, з якою відповідач вперше звернувся, була повернута лише
04.04.2019. В касаційній скарзі не наведені доводи на спростування обставин щодо ненадання зазначеного платіжного доручення суду впродовж строку для усунення недоліку апеляційної скарги, встановленого ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду