Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.09.2020 року у справі №9901/281/20

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року

Київ

справа №9901/281/20

адміністративне провадження №П/9901/281/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого судді - Радишевської О. Р.,

суддів - Губської О. А., Загороднюка А. Г., Соколова В. М., Уханенка С. А.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

07 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Верховному Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач) із вимогами:

- "визнати відповідача бездіяльним як гаранта Конституції по захисту порушених конституційних прав позивача;

- визнати дії відповідача по розсилці звернень позивача стосовно захисту до нього в підпорядковані органи влади (Кабінет Міністрів України, Служби безпеки України, Управлінню внутрішніх справ, Генпрокурору України, Міністерству охорони здоров'я України) без контролю за виконання його доручень непрофесійними та абсурдними;

- визнати відповідача співучасником в спланованому вбивстві позивача через відмову надати йому згідно з ІІ етапом медичної реформи по життєво необхідних ліків;

- зобов'язати відповідача сплатити позивачу матеріальну шкоду в розмірі 1 млн грн, для того щоб він міг спасти своє життя та купити собі хіміопрепарат вотріент, який йому як онкохворому зобов'язана надати держава України;

- зобов'язати відповідача сплатити позивачу моральну шкоду 2 млн грн, оскільки за його участю він приговорений до смерті".

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із недодержанням вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Залишаючи без руху цю позовну заяву, Суд установив, що позивач не наводить аргументів, які саме конкретні рішення, дії чи бездіяльність Президента України як суб'єкта владних повноважень, який реалізував публічні владно-управлінські функції (повноваження) у публічних правовідносинах, що виникли між ним і відповідачем, безпосередньо порушили його суб'єктивне право й призвели до завдання йому матеріальної та моральної шкоди.

Також Суд зазначив, що позивач не навів жодних даних про реальний розмір понесених ним матеріальних втрат з посиланням на належні, достатні, допустимі та достовірні докази, як і не вказано, у чому такі втрати полягають (збитки, втрата заробітку, упущена вигода тощо).

Обґрунтування в адміністративному позові ОСОБА_1 суми заявлених ним матеріальних і моральних втрат і наведення, з якими конкретними діями, рішенням чи бездіяльністю відповідача вони пов'язані та який між ними причинно-наслідковий зв'язок відсутні.

Суд також звернув увагу, що до позовної заяви позивачем долучено копії документів, які не засвідчені в установленому порядку.

Судом установлено десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року, для усунення виявлених недоліків позовної заяви, а також вказано спосіб їхнього усунення.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач надіслав до Суду уточнену позовну заяву, в якій прохальну частину виклав в такій редакції:

- "визнати відповідача винним в спланованому вбивстві/замовному/ і невиконанні обов'язків президента України, бездіяльності в обороні та обороноздатності України і бездіяльності в надані позивачу медичної допомоги;

- зобов'язати відповідача сплатити позивачу 1 млн грн матеріальної допомоги та 2 млн грн моральної шкоди, щоб він хоч відчув, що таке бути приговореним до смерті і чекати її кожного дня".

На обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач проявив повну бездіяльність, некомпетентність, непрофесіоналізм при виконанні своїх службових обов'язків. У позовній заяві позивач висловлює невдоволення з приводу того, що його численні звернення були проігноровані відповідачем, останній відмовив позивачу в особистій зустрічі з питань національної безпеки.

Позивач описує обставини щодо його незаконного звільнення; умови, які сприяли виникненню професійного захворювання у позивача; порушення проти нього фабрикованих справ; протиправної відмови у реєстрації позивача кандидатом у Президенти України і депутатом Верховної Ради України. Також позивач указує, що він є онкохворим, однак йому відмовлено в надані медичної допомоги згідно з урядовою програмою. У зв'язку з цим, він вимушений лікуватися за власні кошти і приговорений до смерті. Позивач характеризує відсутність надання йому належної медичної допомоги як сплановане вбивство.

Надавши оцінку надісланій позивачем уточненій позовній заяві на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, Суд дійшов висновку про те, що встановлені такою ухвалою недоліки позову ОСОБА_1 не усунуто.

Згідно з частиною 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини 1 статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

З огляду на викладене Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій, бездіяльності Президента України, які прийнято/вчинено/допущено у правовідносинах, в яких такий суб'єкт владних повноважень реалізовував свої владно-управлінські функції.

У ситуації, що розглядається, позивач не сформулював свій позов до Президента України із зазначенням конкретних вимог щодо оскарження дій/бездіяльності/рішень вказаного суб'єкта владних повноважень, якими порушено права, свободи та інтереси позивача, та вирішення яких перебуває у межах компетенції Верховного Суду як суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 у встановлений Судом строк недоліків позовної заяви не усунув, позовну заяву необхідно повернути позивачеві.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 266, 295 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, установленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Судове рішення Верховного Суду в такій категорії справ набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О. Р. Радишевська

Судді: О. А. Губська

А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

С. А. Уханенко