Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2019 року у справі №0940/1262/18

УХВАЛА

03 квітня 2019 року

Київ

справа №0940/1262/18

провадження №К/9901/6905/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 10.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

установив:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС України в Івано-Франківській області, що виразилась у невжитті заходів по працевлаштуванню вивільнюваного з органів міліції позивача при проведенні процедури ліквідації органів міліції, зокрема: - у невжитті заходів щодо розгляду можливості подальшого використання його на службі; - з'ясування наявність наміру позивача проходити службу в національній поліції; - пропозиції позивачу посади, рівнозначної тій, яку він обіймав під час проходження служби в міліції; - видання наказів про призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими; визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.11.2015 року № 591 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас за п.64 "г" (через скорочення штатів); зобов'язати МВС України як головного роботодавця вжити заходів, спрямованих на працевлаштування позивача в підпорядкований МВС України центральний орган виконавчої влади - Національну поліцію України, яка є правонаступником територіальних органів внутрішніх справ України; стягнути з УМВС України в Івано-Франківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 86625,48
грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 позовну заяву залишено без руху, відповідно до статей 123, 169 КАС України, у зв'язку з недоліками позовної заяви та у зв'язку з поданням позову після закінчення строків, установлених законом без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Позивач в уточненому позові просив поновити строк для подання позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 вказану позовну заяву повернено позивачу, на підставі статей 122, 123, ст.169 ч.4 п.9 КАС України, у зв'язку її поданням після закінчення строків, встановлених законодавством, а вказані в уточненій позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними.

Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2019 зазначену касаційну скаргу залишено без руху для уточнення вимог в частині оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов'язаний з'ясувати в кожному випадку чи у строк, установлений законом, подано позов, а якщо його подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Судами встановлено, що позивач оскаржує рішення, дії та бездіяльність відповідачів у правовідносинах щодо проходження публічної служби, зокрема щодо звільнення зі служби з органів міліції та прийняття на службу в органи національної поліції, в період листопада 2015 року.

Про оскаржувані рішення, дії та бездіяльність відповідачів було відомо позивачу одразу в момент їх вчинення (прийняття), та з врахуванням оскарженого наказу УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

При цьому, позовні вимоги про зобов'язання до вчинення дій та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, являються похідними від вимог щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності відповідачів та пов'язані із цими ж самими правовідносинами щодо проходження публічної служби.

Судами вірно зазначено про безпідставність посилань позивача на триваючий характер бездіяльності відповідачів щодо працевлаштування позивача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів чи обґрунтувань того, що після звільнення позивача з органів внутрішніх справ у листопаді 2015 року до часу подачі цього адміністративного позову до суду між цим же позивачем існували правовідносини із вказаними відповідачами щодо працевлаштування в органи міліції чи національної поліції.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України також передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частини 6, 8 статті 169 КАС України).

Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав і апеляційний суд, дійшовши висновку про повернення позовної заяви позивачеві, вірно застосував положення статей 122 та 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 332, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 10.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх