Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.10.2019 року у справі №240/1421/19

УХВАЛА

03 жовтня 2019 року

Київ

справа №240/1421/19

адміністративне провадження №К/9901/26814/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 240/1421/19 за позовом ОСОБА_2 до судді Житомирського апеляційного суду Коломієць Оксани Сергіївни про визнання протиправною відмови у наданні публічної інформації, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову судді Житомирського апеляційного суду Коломієць Оксани Сергіївни у наданні публічної інформації вказаної у запиті на інформацію від 12 листопада 2018 року;

- зобов'язати суддю Житомирського апеляційного суду Коломієць Оксану Сергіївну надати інформацію вказану у запиті на інформацію від 12 листопада 2018 року.

Житомирський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 16 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу задовольнив частково, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року змінив з підстав. Викладених у мотивувальній частині постанови, а саме "колегія суддів приходить до переконання, що з огляду на зміст запитуваної позивачем інформації така інформація не є публічною, а відповідач у справі, з огляду на статус останньої, не є розпорядником публічної інформації" у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження обґрунтовуючи поважність його пропуску.

Стосовно клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає за необхідне його задовольнити, з наступних підстав.

Згідно статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 21 серпня 2019 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 23 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник вказує, що повний текст рішення суду апеляційної інстанції було надіслано поштовим зв'язком 27 серпня 2019 року, на підтвердження чого додає копію супровідного листа Сьомого апеляційного адміністративного суду.

За таких обставин, Верховний Суд визнає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження наведені скаржником.

Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи стосовно оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з тим, скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що справа становить суспільний інтерес, але не наводить належних обґрунтувань.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку на касаційне оскарження постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №240/1421/19

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 240/1421/19 за позовом ОСОБА_2 до судді Житомирського апеляційного суду Коломієць Оксани Сергіївни про визнання протиправною відмови у наданні публічної інформації, зобов'язання до вчинення дій.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. М. Мартинюк

Судді А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко