Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2019 року у справі №160/75/19

УХВАЛА

03 жовтня 2019 року

Київ

справа №160/75/19

адміністративне провадження №К/9901/24072/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 160/75/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів № UA110000/2018/200039/2 від
22.12.2018.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 160/75/19 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення про корегування митної вартості товарів № UA110000/2018/200039/2 від 22.12.2018.

Дніпропетровська митниця ДФС звернулася 20 серпня 2019 року до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 160/75/19.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року касаційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС була залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за спір майнового характеру. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Шляхом надання до суду доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з митною декларацією позивача, а також згідно з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару та документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

На адресу суду скаржником була надіслана заява в якій митниця розраховує судовий збір і вказує, що спір в даній справі немайнового характеру і судовий збір за подання касаційної скарги має розраховуватись з врахуванням цієї обставини, проте документ про сплату судового збору у будь-якому розміру не надають. Крім того, на виконання вимог ухвали від 02 вересня 2019 року додає митну декларацію №UA110150/2018/237460 від 22 грудня 2018 року. Крім цього, митний орган посилається на позицію Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/22771/15 про те, що позов про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є позовом немайнового характеру, оскільки прийняття таких рішень митним органом безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта, тим паче не впливає на майновий стан декларанта скасування таких рішень митного органу.

Проте, у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, обов'язковими для застосування Верховним Судом є висновки щодо застосування норми права, які викладені в постановах Верховного Суду та рішеннях ухвалених Верховним Судом України. Відтак суд не приймає посилання відповідача на позицію, викладену в рішенні Вищого адміністративного суду України.

Суд касаційної інстанції вважає позицію відповідача щодо визначення спору у справі № 160/75/19 немайнового характеру необґрунтованою. При цьому керується таким.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, заявлені вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.

Такі висновки відповідають правовій позиції викладеній в ухвалі Верховного Суду у справі № 826/11710/17.

Отже, заявлена вимога про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів № UA110000/2018/200039/2 від 22.12.2018 є вимогою майнового характеру.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від
08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи, що позовна заява подана ОСОБА_1, тобто фізичною особою, то правильний розрахунок судового збору здійснюється за такими ставками: при поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (січень 2019 року) ставка судового збору складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову складає -71814,69 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 1536,80 грн (768,40 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200%).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA678999980000031219207026007. Код класифікації доходів бюджету: ~organization1~. Призначення платежу: "101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд".

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Суд приходить до висновку про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Продовжити Дніпропетровській митниці ДФС строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Васильєва