Історія справи

Ухвала ВП ВС від 04.10.2020 року у справі №9901/271/20
Ухвала КАС ВП від 06.09.2020 року у справі №9901/271/20

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

Київ

справа №9901/271/20

адміністративне провадження №П/9901/271/20

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Пасічник С. С., перевіривши позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Голови Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича, Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Наталії Степанівни, Державної казначейської служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Президент України Зеленський Володимир Олександрович, Генеральний прокурор України Венедіктова Ірина Валентинівна, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із вказаним позовом (який надійшов до суду 31 серпня 2020 року), в якому просив: визнати дії Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, яким видано та зареєстровано в консульському реєстрі пакет довіреностей ОСОБА_3, протиправними та стягнути з нього через Державну казначейську службу України 3 000 000 гривень відшкодування матеріальної і моральної шкоди; визнати дії Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, як реєстратора і тримача Єдиного реєстру довіреностей, який не надає законного підтвердження за запитами позивача на пакет довіреностей ОСОБА_3, посвідчений Міністерством закордонних справ України, що не зареєстровані в нотаріальному порядку, протиправними та стягнути з нього через Державну казначейську службу України 3 000 000 гривень відшкодування матеріальної і моральної шкоди; визнати дії Вищої ради правосуддя при постановленні ухвали від 31 січня 2020 року за скаргами ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України та Вищої ради правосуддя протиправними та стягнути з неї через Державну казначейську службу України 3 000 000 гривень відшкодування матеріальної і моральної шкоди; визнати дії Голови Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича при постановленні ухвали від 31 січня 2020 року за скаргами ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України та Вищої ради правосуддя протиправними та стягнути з нього через Державну казначейську службу України 3 000 000 гривень відшкодування матеріальної і моральної шкоди; визнати дії Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Наталії Степанівни при постановленні ухвали від 31 січня 2020 року за скаргами ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України та Вищої ради правосуддя протиправними та стягнути з неї через Державну казначейську службу України 3 000 000 гривень відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Проте вказаний позов в цілому не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим КАС України; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як свідчить зміст позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено окремі вимоги до різних суб'єктів: Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Голови Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича, Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Наталії Степанівни, Державної казначейської служби України.

Глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. Зазначена глава КАС України також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних судів.

Згідно з частиною 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Аналогічний перелік справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції, встановлений й у статті 266 КАС України.

Наведений у зазначеній статті перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Водночас, статтею 20 КАС України визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

Як вбачається з позову, позивачем об'єднано позовні вимоги як до Вищої ради правосуддя, які з урахуванням вимог дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею 22 КАС України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України, Голови Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича, Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Наталії Степанівни, Державної казначейської служби України, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної інстанційної підсудності.

За змістом частини 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

За таких обставин, в даному випадку, роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України, Голови Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича, Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Наталії Степанівни, Державної казначейської служби України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Відповідно, підстави для застосування положень статті 172 КАС України відсутні.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Голови Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича, Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Наталії Степанівни, Державної казначейської служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Президент України Зеленський Володимир Олександрович, Генеральний прокурор України Венедіктова Ірина Валентинівна, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження..............

С. С. Пасічник,

Суддя Верховного Суду