Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.07.2021 року у справі №400/1043/20

УХВАЛА

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 400/1043/20

адміністративне провадження № К/9901/23394/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів: Єресько Л. О.,Калашнінкової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління, Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України про визнання відмови протиправною, зобов'язання виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 31773,64 грн. згідно Довідки №160 про вартість майна, що підлягає видачі при звільненні в запас;

- зобов'язати Головне управління військової служби правопорядку Збройних Сил України та Генеральний штаб Збройних Сил України в особі Фінансового управління виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 31773,64 грн. згідно Довідки №160 про вартість майна, що підлягає видачі при звільненні в запас;

- зобов'язати Головне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України та Генеральний штаб Збройних Сил України в особі Фінансового управління здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних при звільненні коштів, а саме грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, полковнику запасу ОСОБА_1 по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, справу відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позов задоволено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління задоволено частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних при звільненні коштів, а саме грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, полковнику запасу ОСОБА_1 по день фактичного розрахунку, та ухвалити в цій частині нову постанову.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати належних при звільненні коштів, а саме грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, полковнику запасу ОСОБА_1 по день фактичного розрахунку

В іншій частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини склались з приводу проходження позивачем публічної служби.

При цьому посада та звання позивача, (полковник запасу, заступник начальника відділу контролю виконання заходів у зонах діяльності управління запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України), не включає позивача в перелік службових осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище та осіб вищого офіцерського складу.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління, Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України про визнання відмови протиправною, зобов'язання виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді: Л. О. Єресько

О. В. Калашнікова