Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2019 року у справі №1340/6095/18

УХВАЛА

05 червня 2019 року

Київ

справа №1340/6095/18

адміністративне провадження №К/9901/15883/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03:2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі за адміністративним за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3913 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернулася до суду із вказаним позовом до військової частини А3913 Міністерства оборони України (далі в/ч А3913), у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч А3913 щодо ненадання їй грошової компенсації за 15 днів ненаданої щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік, як військовослужбовцю, виконання обов'язків військової служби якої пов'язано з умовами підвищеного ризику для життя і здоров'я;

- зобов'язати в/ч А3913 нарахувати та виплатити їй таку грошову компенсацію;

- зобов'язати в/ч А3913 подати протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача у наданні їй щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік, терміном 15 днів, як військовослужбовцю, виконання обов'язків військової служби якої пов'язано з умовами підвищеного ризику для життя і здоров'я, є протиправною, а підстави такої відмови, зазначені в листі, наданому позивачу на її звернення є необґрунтованими та незаконними. Крім того, зазначила, що одночасно виявила бажання замінити таку відпустку на грошову компенсацію в разі неможливості надання їй такої з незалежних від неї причин тому, що згідно статті 24 Закону України "Про відпустки", за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. Проте, відповідач відмовив їй в надані такої компенсації, оскільки надання такої законом не передбачено

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 рішення Львівського адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 -залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Львівського окружного адміністративного суду від
05.03:2019 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
15.05.2019 позивач подала касаційну скаргу.

04 червня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є бездіяльність Військової частини А 3913 щодо не надання позивачу щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік, терміном 15 днів або грошової компенсації за неї.

Обставинами справи свідчать, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби.

Тому, за таких обставин та правового врегулювання, спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03:2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі за адміністративним за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3913 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Згороднюк

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов